вівторок, 26 квітня 2016 р.

Як це робить Німеччина - чому німецькі компанії такі успішні? (англ.)

Дуже цікава стаття про німецьку систему підтримки діяльності малих та середніх підприємств. Вона допомагає зрозуміти додаткові джерела міжнародної конкурентоздатності німецьких малих та середніх компаній, а також дає поживу щодо підвищення нашої власної

понеділок, 25 квітня 2016 р.

Must watch: що робить німців настільки успішними? (англ.)

Пропоную вам переглянути важливий документальний фільм (58 хв.) в контексті ознайомлення з європейською і, зокрема, німецькою культурою та побутом. Фільм легкий і ненудний - про побут та роботу німців. Виклад ведеться від особи англійської сім'ї, що приїхала до Німеччини пожити певний час і спробувати стати "середньостатистичними німцями". У фільмі вони постійно порівнюють те, як вони самі живуть у Великобританії з тим укладом життя, що ведуть німці. 
Я постійно наголошую, що ключовим бар'єром для нашого експорту є нестиковка бізнес-культур. Тому розуміння того, як німці живуть і працюють є надзвичайно важливим для успішного ведення бізнесу з ними. Я вже мовчу про те, що нам було б досить корисно запозичити деякі їхні принципи та правила у нашому побуті та веденні підприємницької діяльності.
Тож не пошкодуйте вашого цінного часу на перегляд цієї одногодинної стрічки!
ПС: у стрічці неодноразово згадується слово Mittelstand. Вікіпедія говорить, що під цим терміном приблизно розуміється малий та середній бізнес у німецькомовних країнах. Але краще почитати статтю з цього приводу за посиланням вище - це допоможе глибше вникнути в німецьку бізнес-культуру.
ПС2: коментарі і дискусії під стрічкою також досить цікаві - перегляньте :) Було б цікаво почути і ваші думки щодо цієї стрічки. Пишіть внизу у коментарях прямо на цій сторінці.



Маєте питання по експорту? Спитайте мене oleh.myroshnichenko@gmail.com. В назві листа напишіть “Питання по експорту”

Розмістіть інформацію про свою продукцію на сайті "Державної підтримки українського експорту" Мінекономіки

Портал "Державна підтримка українського експорту" Мінекономіки дозволяє безкоштовно розміщувати інформацію про продукцію українських підприємств для перегляду потенційними іноземними замовниками.



Попит на інформаціюЩодня Портал переглядає понад 2 тисячі користувачів.
Анонсування бази відбувається за сприянням Посольств України у 60 країнах світу.
МовиДля зручності пошуку компаній закордонними користувачами дані подаються російською та англійською мовами.
Якщо Вам необхідна допомога у перекладі даних на англійську мову, оберіть опцію «Потрібна допомога у перекладі на англійську».
Перевірка данихПісля заповнення профайлу дані направляються на перевірку Оператору Порталу.
Після перевірки профайл буде відображений у базі.
Пошук по базіПошук по базі здійснюється за галуззю та/або ключовому слову. При введенні даних обов’язково перерахуйте основні типи продукції – це полегшить пошук іноземному імпортеру.
Зворотній зв’язокЯкщо Вам необхідно відредагувати, додати, або видалити профайл, будь-ласка, зателефонуйте до Оператору Порталу за телефоном +380 (44) 246-41-09 або електронній пошті export@dzi.gov.ua.
Запити від іноземних імпортерівЩодня до Оператору Порталу надходять запити щодо імпорту з України товарів/послуг або допомоги у встановленні контактів з компаніями-учасницями баз даних.

Скористайтеся цією можливістю. Адже який би фантастичний продукт ви не виробляли, якщо про це ніхто не знатиме, то його не можна буде продати - тим більше за кордон.

ПС: база експортних товарів знаходиться в нижній частині сторінки. А додати інформацію про свою компанію можна тут

Маєте питання по експорту? Спитайте мене oleh.myroshnichenko@gmail.com. В назві листа напишіть “Питання по експорту”

пʼятницю, 22 квітня 2016 р.

Український ринок на шляху вгору (англ.)

На сайті Міжнародного торгового центру в Женеві (intracen.org) виклали досить позитивну статтю про перспективи українського ринку. Так що вище носа :)

Ukrainian market on its way up


by Market Insider

Thursday, 21 Apr. 2016

До уваги виробників, дилерів та дистриб'юторів дверей та вікон - професійний галузевий журнал зі США

Пропоную до вашої уваги професійний галузевий журнал "Door & Window Market Magazine" http://www.dwmmag.com. Журнал присвячений в першу чергу ринку США, але сьогодні обійти ринки інших країн неможливо в силу інтегрованості світового ринку - тим більше у професійних виданнях. Я завжди раджу читати професійні закордонні видання, щоб бути в курсі останніх тенденцій і новин, щоб бути на рівні з закордонними колегами. Коли ви поїдете на виставку, коли зустрічатиметеся з колегами на форумі чи в іншому форматі, ці знання допоможуть вам почуватися впевненіше і краще орієнтуватися у ситуації на світовому ринку вашого товару.

Наскільки мені вдалося дослідити сайт, усі випуски журналу знаходяться у вільному доступі. У правій верхній частині домашньої сторінки можна завантажити поточний випуск журналу з "Гідом для покупців" (список компаній-виробників), "Гідом по продукції", списком дилерів вікон та дверей у США та іншою інформацією. 


Маєте питання по експорту? Спитайте мене oleh.myroshnichenko@gmail.com. В назві листа напишіть “Питання по експорту”

Очікування менеджерів по закупках можуть свідчити про початок позитивного тренду у світовій економіці

У цьому короткому відео Пітер Хол (Peter Hall), Віце-президент і головний економіст Агенції з розвитку експорту Канади розповідає про поточні тенденції серед менеджерів по закупках в різних регіонах світу. Менеджери по закупках - це люди, поведінка яких є індикатором схильності підприємств до нарощування/скорочення виробництва. Остання, у свою чергу, залежить від очікувань компаній щодо реалізації власної продукції. Пан Хол говорить, що на даний момент менеджери по закупках практично в усіх регіонах проведеного опитування виявляють оптимізм, що може свідчити про початок позитивного тренду у світовій економіці.

четвер, 21 квітня 2016 р.

Короткий онлайн-курс для початківців: "Експорт малого бізнесу: зробіть свій бізнес глобальним" (англ.)

Адміністрація малого бізнесу США (Small Business Administration) продукує велику кількість навчальних курсів для американського бізнесу. Представляю вашій увазі (супер)короткий курс під назвою "Експорт малого бізнесу: зробіть свій бізнес глобальним".


Якщо у Вас немає часу або бажання переглядати і слухати відео, можна просто прочитати транскрипт за посиланням тут.

Маєте питання по експорту? Спитайте мене oleh.myroshnichenko@gmail.com. В назві листа напишіть “Питання по експорту”

середу, 20 квітня 2016 р.

До уваги експортерів та імпортерів відходів до/з Європейського Союзу (англ.)

Пропоную вашій увазі британський гід з експорту та імпорту відходів. Гід базується на нормах законодавства ЄС та Великобританії. Він допоможе вам визначити елементи контролю, що застосовуватимуться до конкретних відходів і документи, які необхідно буде заповнювати тощо.

Гід можна переглянути за посиланням http://bit.ly/UK_waste_IMPEX

вівторок, 19 квітня 2016 р.

До уваги експортерів легкої промисловості: гід по маркуванню текстильних виробів на базі законодавства ЄС та Великобританії (англ.)


Пропоную вашій увазі свіжий роз'яснювальний документ (оновлено у квітень 2016 року - від Департаменту інновацій і навичок у бізнесі (Department for Business Innovation&Skills) Великобританії, що структуровано викладає вимоги ЄС та Великобританії щодо маркування виробів з текстильних волокон.

Документ можна завантажити за посиланням http://bit.ly/UK_textile_labelling



Маєте питання по експорту? Спитайте мене oleh.myroshnichenko@gmail.com. В назві листа напишіть “Питання по експорту”




понеділок, 18 квітня 2016 р.

До уваги студентів бізнес-дисциплін та молодих випускників: програма стажувань німецького бізнесу в Україні

Програма стажувань німецького бізнесу в Україні пропонує студентам унікальну можливість отримати практичний досвід роботи у провідних компаніях Німеччини протягом декількох місяців.

Відправити свою заявку на участь можна з 11 квітня по 6 червня 2016 року (термін стажування –  з лютого по червень 2017 року, 3-5 місяців).

До уваги експортерів харчової продукції: онлайн курс по маркуванню продуктів харчування в ЄС (англ.)


Агенція харчових стандартів Великобританії (Food Standards Agency) розмістила відкритий і безкоштовний курс по маркуванню продуктів харчування згідно до законодавства ЄС. Курс дає загальне розуміння поточного законодавства щодо маркування продуктів харчування. Навчальні модулі курсу можуть виконуватися у будь-якій послідовності.
Чужому навчаймося і свого не цураймося :) Курс знаходиться за посиланням http://bit.ly/EU_Food_Labelling


Маєте питання по експорту? Спитайте мене oleh.myroshnichenko@gmail.com. В назві листа напишіть “Питання по експорту”

середу, 13 квітня 2016 р.

Посібник з залучення інвестицій

Випадково натрапив на цікаву книжку - "Посібник з залучення інвестицій". Поверховий огляд документа справляє позитивне враження. Книга написана головно для представників місцевої влади, що бажають залучати інвестиції та інвесторів у свої регіони. Як на мене, розуміння технології та методології роботи з інвесторами є важливим в т.ч. і для місцевого бізнесу та бізнес-асоціацій - щоб конструктивно працювати з владою над питаннями залучення інвестицій. Приємного читання!
ПС: книга може завантажуватися довго - розмір файлу 50 Мб. Але, здається, воно того варте.

вівторок, 12 квітня 2016 р.

До уваги виробників іграшок: Toy Industries of Europe - профільна іграшкова асоціація Європи

Сьогодні знайшов ще одне підтвердження тези, що якщо вам необхідно з'ясувати технічні вимоги до свого товару на ринку ЄС, необхідно шукати інформацію на сайтах профільних бізнес-асоціацій!

понеділок, 11 квітня 2016 р.

Німецькі компанії побудують кілька заводів в Україні (англ.)

German companies to build several factories in Ukraine

The number of jobs in German-owned factories in Ukraine will double in the near future. New plants will produce automotive components and will be located in the Western Ukraine. Plans to establish the automotive components plants in Ukraine were announced by the representative of the German Economic development Delegation during their visit to Kiev.

неділю, 10 квітня 2016 р.

Прикарпатським підприємцям розповіли про перспективи експорту продукції до ЄС


Протягом останнього року на Прикарпатті зменшився обсяг експорту до Російської Федерації з 22% до 9% та на 50% збільшився – до країн ЄС. Наші підприємці не завжди готові відповідати євростандартам та вимогам європейського ринку. В Івано-Франківську для експортерів організували семінар зі стратегічного розвитку бізнесу.

Зображення 1 / 6Використовуйте клавіші  для перегляду

понеділок, 4 квітня 2016 р.

Subcon - ключова міжнародна виставка у Великобританії у сфері субпідряду, м. Бірмінгем (реклама)

Інформація нижче носить рекламно-інформаційний характер. Я засвідчую, що особисто знайомий з компанією, якої стосується ця інформація (VimesVC) і рекомендую її до співпраці, як сумлінну і доброчесну.

Українські виробники другий рік поспіль приймають участь в роботі найбльшої виставки промислового субконтрактингу Великобританії - Subcon 2016.

В цьому році компанія VimesVC спільно із українськими виробниками знову братиме участь в наймасштабнішій виставці промислового субконтрактингу Великобританії Subcon2016 7-9 червня 2016 р.

Досвід участі у Subcon у 2015 році підтвердив, що виставки - це дійсно один із найпотужніших інструментів виходу на новий ринок та чудовий привід зустрітись із потенційним замовником тет-а-тет, розповісти про себе, зацікавити та налагодити довгострокові стосунки.

Що таке Subcon? Це масштабна та популярна подія в сфері промислового субконтрактингу Великобританії, яка щороку залучає близько 300 компаній з різних куточків світу та тисячі відвідувачів. Серед широкого спектру галузей, які представляють компанії-участники, автобудівельна, авіаційно-космічна, обробна (метал, пластик, дерево), нафтогазова, оборонна, енергетична та багато інших.

В цьому році VimesVC також представлятиме стенд “Україна”, місце на якому вже зайняла українська компанія-виробник кабельної продукції та точного приладобудування. VimesVC має ще декілька вільних місць, заявки на які приймаються до 09 квітня 2016 року.

Варто підкреслити, що в минулому році український стенд користувався великою популярністю серед європейських відвідувачів і це недивно. Адже Україні є що запропонувати замовникові: вигідне географічне розташування, співвідношення ціна/якість, готовність працювати.
Інтерес з боку замовників та плідна робота VimesVC у післявиставковий період мали наслідком кілька активних замовлень із Великобританії для української компанії у секторі металообробки.

Звичайно, виставка - це значні ресурси та дуже багато зусиль. Але результат того вартий!

VimesVC запрошує до участі всіх зацікавлених українських виробників та пропонує допомогу із організацією всіх процесів до/під час/після заходу, щоб зробити участь у виставці найбільш ефективною та плідною, використовуючи власні знання та набутий досвід.

Реєстрація заявок триватиме до 09 квітня 2016року.
Контактна інформація для подачи заявки на участь:
Тел: +380509571773



Польові дослідження українського агроекспорту

Ольга Лучка — 

Із запровадженням з 2016 року зони вільної торгівлі з Євросоюзом Україна отримала додаткові можливості експорту сільськогосподарської продукції. Ввізні мита до ЄС переважної більшості української агропродукції скасовуються. Водночас, щодо деяких позицій запроваджуються тарифні квоти, які дозволяють завозити лише певну кількість визначеного виду продукції без мит.
Завдяки скасуванню мит Україна щороку матиме можливість експортувати в ЄС на 11-12% більше сільськогосподарської продукції. Але скористатися цим зможуть українські виробники, продукція яких відповідає європейським стандартам щодо якості та безпечності. Тому процедура виходу на ринки ЄС цікавить як експортерів, так і виробників, які планують продавати продукцію за межі країни.
Як українському агробізнесмену вийти на ринки ЄС? LB.ua розпитав про це експертів з міжнародної торгівлі.

Фото: unkas/Depositphotos

Галина Перепелиця, директор Міжнародного інституту підприємництва, експерт-аналітик міжнародних ринків, радить:

Щоб скористатися перевагами Угоди про Асоціацію Україна-ЄС, необхідно, щоб товар мав українське походження. Угода дозволяє самостійно декларувати походження товару, якщо вартість партії не перевищує 6000 євро. Також введено статус «уповноваженого експортера», який дозволяє експортеру підтверджувати походження будь-якої партії товару, незалежно від її вартості, без звернення до митних органів за сертифікатом походження EUR 1. Крім того, для більшості сільськогосподарських товарів і харчових продуктів необхідне надання гігієнічного сертифіката (сертифіката здоров'я), який підтверджує, що товар відповідає вимогам ЄС.
Квота - це певний обсяг продукції відповідного коду (Коду товарної номенклатури ЗЕД в Україні, у Європі – Combined Nomenclature), який можна безмитно ввозити на територію ЄС. Обсяг квот визначається Єврокомісією (подивитися наявність квот можна на сайті Єврокомісії, - ред.). Саме партнер з ЄС (імпортер) складає заявку на використання квоти та реєструє її у відповідній службі ЄС. Український виробник не бере безпосередньої участі у цьому процесі. Щойно безмитний обсяг тарифної квоти вичерпано, товари ввозяться до Євросоюзу зі сплатою відповідних мит.
Наші експортери вже використовують квоти сповна. Наприклад, квоти, які адмініструються за принципом «хто перший прийшов, тому дісталась» (first come – first served), повністю вибрані на мед і фруктові соки ще 04.01.2016. Залишок за квотою на консервовані томати становить 60% станом на 01.03.2016. За багатьма позиціями квоти ще не використані.
Що стосується квот, які адмініструються ліцензіями AGRIM (яловичина, свинина, курятина, молочні продукти, яйця), то тут трохи інша ситуація. Ліцензію AGRIM оформлює партнер в ЄС (імпортер), приймаючи зобов'язання із ввезення заявленого в ліцензії обсягу в період дії ліцензії, і гарантуючи, при цьому, виконання цих зобов'язань власними фінансовими ресурсами. При наявності такого контракту, український експортер повинен чітко виконувати вимоги імпортера, щоб ввезений товар потрапив під режим звільнення від ввізного мита.

Фото: vipavlenkoff/Depositphotos

Вимоги ЄС досить зрозумілі і логічні - продукція повинна бути безпечною для споживача. Складність для експортерів - відповідати цим вимогам: впровадження на підприємстві схем сертифікації, відстеження законодавчих вимог, відповідність очікуванням кінцевого споживача. Вадим Арістов, експерт компанії Law offices of OMP (AgriMBA’2016), радить:
Якщо мова йде про товари тваринного походження, є вимоги до безпеки цієї продукції та здоров’я тварин. Підприємства мають отримати спеціальний дозвіл. Це так званий європейський номер, який насправді є номером експлуатаційного дозволу нашої Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, в кожній країні він свого формату.
Квоти розподіляються з урахуванням двох принципових можливостей: для переважної більшості товарів — за принципом «хто перший прийшов, тому дісталась» (first come-first served), інша – і на курятину також – з урахуванням так званого «коефіцієнту елокації». Це співвідношення доступних обсягів до замовлених. На товари з високим митом він ніколи не буває більше, ніж 3%. Ти два роки торгував (неважливо, імпортував чи експортував) курятиною і продав 1000 тонн з надією, що отримаєш знову квоту. Але з урахуванням коефіцієнту елокації ти отримаєш квоту на 30 тонн, а не на 1000.
Квоти існують, але нас вони мають хвилювати в останню чергу. Щодо торгівлі поза квотами – це абсолютно реально. З сировинними товарами складніше, бо є сталі ціни, які дуже сильно залежать від стану ринку, і маржинальність невисока. А от товари з високою доданою вартістю, коли виробнича собівартість в тебе – це одне, а ціна пропозиції – інше (бо є інша велика складова, інтелектуальна, наприклад) – це дуже хороша можливість. Тому, коли я зрозумів це, пішов шляхом імпорту саме брендованих напівфабрикатів, мав можливість платити мито і пристойну маржинальність.
Треба чітко і прозоро розуміти власну візію. Що ти хочеш в кінцевому рахунку? Якщо ти хочеш моркву постачати кудись, зокрема, в мережі, то тобі доречніше отримати сертифікат Global GAP. А якщо ти плануєш робити з цієї моркви заготовки для супів, то тобі потрібна сертифікація FSCC. Якщо ти фермер, мова не може йти ні про які HACCP. І не потрібно боятися, що ти цього не знаєш – цього не знає так само пересічний польський, голандський чи німецький фермер, і це не заважає йому жити і працювати. Раджу не намагатися зробити сертифікацію самотужки з ідеєю щось зекономити тому, що ціна помилки може виявитися надто великою, а звертатися до фахівців.
Фото: Depositphotos
Європейський ринок - це 500 млн платоспроможних споживачів. Інша справа: це дуже досвідчені споживачі, які знають, що таке якість, сервіс, клієнтоорієнтованість. Гірше ніж те, що вони мають на сьогодні, вони не оберуть. З’являється амбітне завдання для наших виробників: зробити щось краще за те, що існує на ринку, і перемогти в напруженій конкурентній боротьбі.
Європейський ринок - структурований і впорядкований, там не буває див: «Знайти там дешеву фейкову продукцію з ідеєю завезти її сюди – це радше гіпотетична можливість, яка існує в уяві критиків Угоди. Тому я не бачу ніякої загрози для реалізації нашої продукції на вітчизняних ринках, але бачу позитив в тому, що з’являється здорова конкуренція. Європейський ринок – не місце для швидкого збагачення. Я не розумію незадоволення деяких власників потужних сільгоспкомпаній на рахунок того, що їх обманули. Так, "чувак", там неможливо домовитись.
Якщо говорити про тренди, то є абсолютно очевидна безпроблемність в торгівлі сировинними продуктами. Я бачу величезні перспективи в напрямку пропозиції нішевих продуктів. Це може бути будь-що, навіть соки. Це ж фантастика: українські соки конкурують з польськими. Польща – це Україна, яка вже вступила в ЄС. Це потужне агровиробництво, майже такі самі умови, як в Україні, але відсутність митних бар’єрів. Досвід Польщі дуже цікавий для нас. Вони дуже успішні у нішевих речах – ягоди, овочеві суміші, готові до вживання; соки. Нещодавно наводили на одній парі в Київо-Могилянській бізнес-школі (KMBS) статистику, що попит на органічну продукцію у світі загалом, і в Європі зокрема, перевищує пропозицію. Цією можливістю підприємець не може не скористатися.
Пошук партнера за принципом «експортер шукає імпортера» - це найменш затратний шлях, але він і менш маржинальний та керований. Це працює з сировинними товарами, але з продуктами з високою доданою вартістю, з більш структурованою та глибокою ціннісною пропозицією виникають певні сумніви. Якщо фермер варить дуже класне варення, яке в нього купляє якийсь поляк чи німець, а потім він приїздить в Європу і бачить, що там в магазині це варення продається в 10 разів дорожче, то в 90% випадків він не розуміє, чому так відбувається. А так відбувається тому, що є ланцюги постачання, витрати на кожному етапі.
Інша можливість – це створення свого оператора на цьому ринку – своєї компанії - резидента ЄС, через яку здійснюється експортно-імпортна операція. Це інше відношення до можливостей з точки зору оцінки ризиків і формування відповідного враження про привабливість. Наприклад, до менеджера по роботі з клієнтами приходить 20 виробників того самого джему, і ще 30 – у списку очікування. Ти приходиш до нього і кажеш: «В мене краще». Створюється проблема, бо йому треба щось змінити у звичному перебігу подій. До шалених бюджетів фермери не готові: не знаю жодного нашого виробника, навіть найпотужнішого, який би був до цього готовий. Кожен шлях має свої обмеження. Перший шлях для фермера-одиночки не прийнятний. А другий дуже затратний.
Європейські клієнти - дуже класні люди, вони цінують відносини. Будь-який бізнес – це відносини в першу чергу, а тому запорукою успіху є щирість, відкритість, порядність. Не намагайтесь хитрувати, а то поставлять на вас хрест на все життя. Ви можете помилитися, це буде сприйнято більшістю людей нормально тому, що помиляються усі. Якщо ви щиро хочете щось зробити, то вас будуть підтримувати.
Фото: budabar/Depositphotos
Я не знаю жодного, хто не припускався помилок. Цього боятися не треба. Ще я глибоко переконаний, що позитивний досвід нічому не вчить, бо ти не зрозумів, де ти міг би там впасти. В бізнесі негативний досвід оцінюється конкретною сумою. Але по можливості ризики треба мінімізувати. Існують випадкові ризики, з якими нічого не зробиш, а є ідіотські ризики: не подивилися, яке мито чи документи потрібні, щось кудись поїхало без цього і ми влетіли. Це треба викорінювати.
Нема іншого шляху в цьому напрямку, окрім як просто брати і робити. Потрібно переходити від вивчення питання до спроб його реалізації. Вам будуть говорити про складнощі входу в якісь мережі чи сертифікації. Це не просто, але всі це роблять. Якщо це можливо зробити в Польщі, то скажіть, чому можуть виникати концептуальні проблеми в Україні. За це треба платити, мати відповідних спеціалістів, пройти відповідну процедуру. Але це можливо і необхідно робити.
Фермер має працювати спокійно, а хтось має займатися реалізацією його продукції, формуючи додаткові складові ціннісної пропозиції. Так працюють в усьому світі. Хто це має робити, точно не знаю, але не держава. Все, що робить держава, якось не дуже виходить. Тому необхідна приватна ініціатива, а від держави потрібна лібералізація.

Олег Мирошніченко, тренер і консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки, автор посібника для українських підприємців «Інтернаціоналізація бізнесу та вихід на ринки Європейського союзу», радить:

Якщо ви цього року не будете експортувати, може вам цього року сертифікату не треба, але почніть приводити господарство до ладу: візьміть вимоги, почитайте і подивіться, що вам треба змінювати для того, щоб в перспективі ви могли без проблем вийти на європейський ринок.
Треба дослідити тенденції на ринку. І дуже залежить від того, що це: сільськогосподарське первинне виробництво чи щось перероблене. Для сировинної продукції потрібні все-таки більші обсяги за інших рівних умов. Продукти переробки можуть постачатися меншими партіями.
Фото: sailom/Depositphotos
Треба також розуміти, чому купують сільгосппродукцію на різних ринках. Я наведу приклад. Франція є сільськогосподарською країною, і там багато переробних потужностей, які переробляють все, що вирощують, і їм не вистачає сировини для завантаження. Тому вони шукають постачальників, які могли б впродовж 5-10 років забезпечувати їх сировиною. Спочатку вони укладають контракт на невеликий термін. Можуть підказати, що у вас не так, як це виправити, і в перспективі купити в 10 разів більше. В різних країнах та регіонах це може бути по-різному. На «Євростаті» можна побачити карту ЄС з регіонами вирощення продукції і це може допомогти вам визначитися з ринком збуту.
Державі треба подумати про інструменти підтримки, якщо домовленість зірвано з причин, які не залежать від господарства, щоб контрагент отримав компенсацію за невиконання зобов’язань.
Потрібно також обов’язково працювати над власним портретом. Це насправді дуже важливий момент, особливо, щоб вийти на нові ринки – туди, де цінується репутація, там де хочуть знати, хто ви такі. Треба чітко знати, яку цінність ви несете, щоб правильно себе позиціонувати. В своєму портреті треба дуже чітко прописувати свою ціннісну пропозицію. Як скласти портрет – ви повинні спитати себе, хто я. Спочатку на рівні просто окремої людини. Хто я такий, чого я хочу в своєму бізнесі досягти? На другому рівні: «Що я хочу від свого бізнесу? Яким я хочу, щоб мій бізнес був? Про який бізнес мрію?». Чому мрія важлива? Тому, що показує ваш стратегічний напрямок руху. Для розвинених ринків важливо зрозуміти, куди ви рухаєтесь в майбутньому.
При створенні об’єднання фермерів потрібно дивитися на українське правове поле та історію України. Окрім кооперативів, можливі і інші форми – консорціуми, асоціації, кластери. Треба розуміти навколо чого і заради чого об’єднуватися, які цілі перед собою ставити. Необхідно показати селянам схеми, моделі, алгоритми, як їм найкраще обєднуватися.
Що ж може дати об’єднання? Як мінімум, це дозволить розподіляти витрати з дослідження ринків, оплати послуг брокерів, участі у виставках. Або ж об’єднувати продукт, бо з малими партіями навряд чи будуть мати справу серйозні контрагенти.

Українські виробники у фокусі уваги європейських підприємців

Хотів би поділитися деякими своїми думками і спостереженнями з приводу того, чи викликає інтерес Україна і український бізнес і наскільки сильний цей інтерес з боку іноземних (західних) бізнесменів? Коротко: інтерес є. До чого саме? Практично до всього: вони шукають адекватних українських експортерів, які мають що запропонувати іноземному ринку ЗА УМОВИ належно і якісно розбудованого бізнесу в Україні або принаймні бізнесу, що впевнено пнеться вгору - до розвитку. Вони шукають об’єкти для інвестицій - компанії, які можна купити або в які інвестувати іншим чином для налагоджування вигідного виробництва для експорту товарів до розвинених країн і по самій Україні. Є розуміння того, ЩО УКРАЇНА ЗРОБИЛА СВІЙ ВИБІР І НАДАЛІ БУДЕ РУХАТИСЯ У ЗАХІДНОМУ НАПРЯМКУ - це є чи не ключовим драйвером у їхній свідомості і це підштовхує їх до розгляду України, як нової території, де можна будувати виробничі потужності, як свого часу це робили у нових країнах-членах ЄС - у Польщі, Словаччині, Чехії, потім у Болгарії та Румунії. Так, вони розуміють, що зараз складно. Але розглядають нашу сьогоднішню ситуація, як чи не найоптимальніший момент “входу". Україна досягла дна і почала підйом, тоді як Росія впевнено опускається нижче і нижче і ніхто не знає де буде оте російське дно.
І ще одна річ: вони РОЗУМІЮТЬ усю ницість українського політичного класу, але високо оцінюють наш народ і можливість вести бізнес з ним.
Звісно, картина не ідеальна, усі знають про поточні виклики, корупцію тощо. Втім коли я говорю їм про наш державний рекет, то мені просто називають ЇХНІ ВЛАСНІ РЕАЛЬНІ ставки оподаткування прибутку і я розумію, що воно не все вже так драматично у нашому королівстві. В таких умовах ключовим бар’єром для включення українського бізнесу в нові процеси індустріалізації є “проблема в голові” - проблема культурної та психологічної відсталості, небажання вчитися і розвиватися, надмірна недовіра до нових контактів та розбудови нових бізнес-зв’язків. Не бійтеся, не комплексуйте, не плачтеся! Засукуйте рукава і стукайте молотком з ранку до вечора. У вас є шанси бути почутими і поміченими! Час можливостей, дій і досягнень. Не упустіть в ньому свою щасливу хвилю!
І ще одна новина. Підходять часи кончини старої формації бізнесу: формації паразитів, нахлібників і дармоїдів. Західна бізнес-культура не терпітиме подібного і спише таких власників, як нікому не потрібних анахронізмів.