Як вийти на ринок ЄС? В Брюсселі відкрито центр підтримки експортерів

Костянтин Єлісєєв, представник України при Євросоюзі _ Середа, 15 квітня 2015, 14:12

Костянтин Єлісєєв, фото представництва України при ЄС

Внутрішній ринок ЄС є одним з найзаможніших ринків планети, за місце на якому змагаються провідні виробники з усього світу.

Інтерес українського бізнесу до виходу на ринок ЄС нині зростає – це  є очевидним і було прогнозованим.

У вітчизняних компаній вдосталь стимулів для інтернаціоналізації й пошуку нових експортних можливостей. Це і укладення Угоди про асоціацію, і запровадження з боку ЄС автономних торговельних преференцій для України, і погіршення торговельного режиму з РФ, і падіння внутрішнього попиту.

Але в умовах жорсткої конкуренції та складних нетарифних бар’єрів в ЄС 

значна кількість українських виробників (переважно малих та середніх підприємств) часто не знають, з чого починати.

Хоча вони воліли б налагодити торговельні зв’язки з європейськими компаніями.

Вони не завжди можуть самостійно визначити, чи існує взагалі в ЄС попит на їхню продукцію, яким вимогам треба відповідати для отримання доступу на ринок ЄС, в якій з 28 країн-членів ЄС існує реальна перспектива продажу відповідних товарів, як шукати партнера та де ознайомитися з необхідною інформацією.

Спостерігаючи таку тенденцію, навесні 2014 року ми вирішили створити в рамках Представництва України при Євросоюзі Центр підтримки експортерів – окремий розділ на веб-сайті Представництва.

Цей проект дає можливість українським компаніям звертатися до фахівців торговельно-економічного відділу Представництва за консультацією та допомогою.

Ця послуга, звісно, є безкоштовною.

Вона зорієнтована переважно на малі та середні підприємства (МСП), які, на відміну від великого бізнесу, не можуть собі дозволити не лише утримання експортних відділів та міжнародний маркетинг, а подекуди навіть членство у вітчизняних бізнес-асоціаціях.

Маючи достатні знання щодо засад функціонування внутрішнього ринку ЄС, досвід роботи з масивами потрібної інформації та широке коло контактів у Брюсселі, наші дипломати можуть відповісти на найпоширеніші питання українських МСП. Типовими серед них є:

-     чинні митні тарифи (у т.ч. тарифні квоти в рамках преференцій та порядок їх використання);

-     вимоги до якості продукції та процедури з її сертифікації (технічні регламенти та гармонізовані стандарти, санітарні та фітосанітарні заходи, що застосовуються до визначеної продукції);

-     заплановані виставки та інші заходи у відповідній галузі;

-     обсяги торгівлі України (інших країн світу) з ЄС тим чи іншим товаром;

-     його виробники та імпортери в різних країнах ЄС.

Як один з найсвіжіших прикладів підтримки, наданої нашим Центром, можу навести опрацювання звернення одеської компанії "АЙТЕКС" (спеціалізується на виробництві харчової пакувальної тари з пластику).

Компанія вирішила налагодити співпрацю з європейськими партнерами, але стикнулася з великою кількістю питань, на які в Україні безкоштовно отримати комплексну відповідь фактично неможливо.

Ми допомогли українському виробнику розібратися з нормативно-правовою базою, що регламентує сферу обігу даного товару в ЄС (з урахуванням особливостей, які застосовуються до упаковки, що контактує з продуктами харчування), порадили, в яких українських органах з оцінки відповідності можна отримати додаткову інформацію щодо сертифікаційних процедур, підготували інформацію щодо 120 виставок у сфері харчової упаковки в Європі, статистичну вибірку щодо імпорту цього товару в ЄС як з України, так і з інших країн, на підставі якої передали "АЙТЕКС" перелік з 30 компаній - виробників та дистриб’юторів пластикової харчової упаковки у країнах ЄС, що цікавили українського виробника.

Це дозволило вітчизняному підприємству почати набувати практичний досвід у контактуванні з європейськими компаніями, а також планувати свою активність в напрямку відвідання (участі) тих чи інших виставкових заходів. 

Якщо підприємство має вже сформовану комерційну пропозицію (презентацію) та відповідає необхідним стандартам ЄС, ми можемо сприяти її поширенню серед європейського ділового середовища.

Так, зокрема, успішним був досвід пошуку партнера для українського виробника деревинного вугілля та дров - тернопільської компанії "Вуд Енерджи".

Фахівці Центру підтримки експортерів Представництва підготували вибірку з 31 європейських виробників і трейдерів та зв’язалися з деякими з них. В результаті зацікавленість у співпраці виявив один з провідних бельгійських виробників цієї продукції.

Найскладнішим напрямом є пошук інвестора, адже європейські компанії, хоча і мають зацікавленість у розміщенні своїх інвестицій в Україні, наразі зайняли вичікувальну позицію з огляду на безпекову ситуацію та тимчасові економічні труднощі.

Але й тут у нас є успішний приклад.

Минулого року до нас звернувся "Дніпропетровський завод будівельних матеріалів" з проханням сприяти у пошуку європейського партнера для створення на базі заводу спільного підприємства з виробництва гідратного вапна (дана пропозиція доступна на нашому сайті).

Після тривалого опрацювання зазначеного питання інтерес виявив один з італійських виробників необхідного обладнання, що мало наслідком започаткування відповідних переговорів з українським підприємством.   

Ми також розповідаємо українським підприємствам про доступні для них програми підтримки ЄС та процедурні аспекти їх використання. При цьому нам завжди важливо отримувати інформацію про враження нашого бізнесу від цих проектів для подальшого опрацювання з Європейською комісією шляхів підвищення їхньої ефективності.

На нашу думку, українським компаніям, що мають намір почати експортувати свою продукцію, корисним буде ознайомитися з "Базовим посібником з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки ЄС", у підготовці якого також брали участь дипломати торговельно-економічного відділу Представництва.

Окремо слід відзначити, що в ЄС спостерігається тенденція до трансформації традиційної торгівлі товарами у більш складні форми кооперації, суттєво зростає значення інноваційних технологій, активно розвивається кластерний підхід у веденні бізнесу.

Чимало європейських компаній вже цікавить не стільки наявність сертифікату відповідності товару європейським стандартам, скільки можливість виробника виконувати складні технологічні рішення, спільно працювати над інноваційними проектами, у т.ч. в рамках відповідних програм та грантів ЄС.

Україна теж не стоїть осторонь цих процесів та надає можливість вітчизняному бізнесу користуватися усіма перевагами найбільш важливих галузевих програм ЄС на рівних правах з підприємствами країн-членів ЄС. Так, у березні 2015 року було укладено Угоду з ЄК про участь України у флагманській програмі ЄС в галузі досліджень та інновацій "Горизонт 2020", бюджет якої складає близько 80 млрд євро.

Це означає, що українські наукові інститути, інноваційні підприємства та кластери мають доступ до усіх компонентів та фінансових ресурсів Програми.

Крім цього, Україна має намір долучитися до іншої важливої програми ЄС у галузі підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств "КОСМЕ" (доступний для нас бюджет складатиме близько 800 млн євро до 2020 року).

Для держави участь у таких проектах не є безкоштовною та передбачає щорічну сплату урядом фінансових внесків. А тому важливо, щоб вітчизняні підприємства активно використовували переваги, надані за рахунок українських платників податків.      

Центр підтримки експортерів Представництва України при ЄС може надати цінні поради і в цьому контексті.

Щоби звернутися до Центру підтримки експортерів, зацікавленому підприємству необхідно направити лист з відповідними запитаннями на електронну адресу tem_eu@mfa.gov.ua, в якому обов’язково викласти такі дані:

-     назва та адреса підприємства, код ЄДРПОУ, веб-сайт;
-     загальна інформація про підприємство (у т.ч. англійською мовою);
-     вид продукції, яку планується експортувати (у т.ч. англійською мовою), її  код УКТЗЕД (8 цифр). Якщо йдеться про інший характер співпраці (пошук партнера/інвестора для створення спільного підприємства, франчайзинг, інжиніринг, юридичні, маркетингові послуги тощо) - повна інформація (у т.ч. англійською мовою) по суті питання;
-     відповідність продукції гармонізованим стандартам ЄС;
-     наявні сертифікати відповідності (EN, ISO, ДСТУ, УкрСЕПРО);
-     контактна особа на підприємстві.

Ефективність опрацювання звернення прямо залежить від його деталізації.

У нашої країни є колосальні конкурентні переваги, які в Європі добре усвідомлюють.

Європейський бізнес зацікавлений та готовий до нарощування співпраці з Україною.

Ефективне виконання Угоди про асоціацію з ЄС та успіх у проведенні реформ дозволить створити сприятливе середовище для поступової інтеграції нашої держави до внутрішнього ринку ЄС, залучення інвестицій, створення нових робочих місць та, як наслідок, підвищення рівня життя населення. 

Автор: 

Костянтин Єлісєєв,
представник України при Євросоюзі,

для "Європейської правди"

Джерело публікації: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/04/15/7032929/