Безконтактні бізнес-моделі (на основі статті консультантів McKinsey)

Операційний must read на тему змін в операційній діяльності через пандемію. Як це не дивно звучить, але в новому укладі доторки між людьми стають розкішшю і фактором ризику. Отже, консультанти McKinsey написали статтю з викладенням свого бачення "безконтактної економіки" та безконтактних бізнес-моделей. Хто читає англійською і готовий до long read, прошу - Beyond contactless operations: Human-centered customer experience, а хто бажає зекономити час без втрати суті, пропоную екстракт-переклад головних ідей матеріалу (мої ідеї окремо виділені курсивом) :

• Час коли можна було дозволити собі неконтрольований фізичний контакт на робочому місці  відходить у минуле. Пандемічна та пост-пандемічна економіка вимагатиме різкого зменшення фізичних контактів в нашій взаємодії або принаймні свідомого контролю таких контактів
• Оновлення бізнес-моделей у сучасному контексті вимагає їхнього аналізу з епідеміологічної та вірусологічної точок зору. Це потребуватиме зміни підходів і акцентів у процесі структурування бізнесу  - наприклад зниження акценту на швидкість діяльності на користь збільшенню фізичного дистанціювання. 
• Той, хто зрозуміє тренд і запит на "безконтактність" у бізнесі і продукті, зможе швидше засвідчити сучасність свого бренду і його відповідність новітнім викликам і проблемам людства. 
• Консультанти McKinsey пропонують новий підхід до управління під назвою IDEA, скорочення від "identify interactions, diagnose and prioritize risks, develop and execute solutions, adapt and sustain" (визначай взаємодії, діагностуй і пріоритизуй ризики, розвивай та реалізовуй рішення, адаптуй і підтримуй). Цей підхід є методологічною підтримкою у переструктуруванні і зміцненні організацій через виявлення ризиків, оцінку їхньої інтенсивності та ітеративного створення рішень для розв'язання викликів - мірою розвитку зовнішнього середовища.

IDEA пропонує чотири кроки, щоб допомогти бізнесу активувати безконтактні операції – від визначення ризиків до реалізації рішень.

1.     Визначте взаємодії	2.     Діагностуйте та пріоритизуйте ризики	3.     Розвивайте та реалізовуйте рішення	4.     Адаптуйтеся та підтримуйте
Визначте типи фізичної взаємодії людей у вашому ланцюгу постачання в межах: співробітник-співробітник співробітник - клієнт клієнт - клієнт	Визначте ризики, пов'язані з кожною взаємодією, пріоритизуйте ризики на основі таких факторів, як інтенсивність та частота взаємодій	Зрозумійте які типи рішень будуть найефективнішими для вашого бізнесу і почніть їх реалізовувати	Працюйте по всій організації для постійної адаптації рішень щоб вони відповідали потребам змінюваної глобальної ситуації
Приклади: ·       передача паперу з рук в руки ·       спільні фізичні поверхні, яких торкаються люди (кнопки ліфтів, ручки) ·       спільний робочий інструмент ·       перебування поруч і вдихання одного повітря ·       підписування документів інших людей вручну Може мати сенс складання «карт руху» співробітників та клієнтів і визначення точок та зон перетину
Джерело: McKinsey & Company

З часом така модель може включити більше людських елементів водночас підтримуючи безпечність та безпеку у своїй основі.

• Ступінь інтересу клієнтів щодо особистої безпечності під час взаємодії з компаніями зростає в усіх галузях. У багатьох галузях споживачі дуже суттєво збільшили використання "низькодоторкових" сервісних опцій від ресторанів і доставки їжі до онлайн-фітнесу та телемедицини. І навіть після зняття режиму самоізоляції споживачі ухвалюватимуть зважені рішення у виборі бізнесу для співпраці - навіть з тими компаніями, що довгий час були ключовими для їхнього життя.
• Мірою зростання тренду на "низькодоторковість", ступінь диференціації між компаніями знижуватиметься (усі переходитимуть на «низькодоторкові» технології). Водночас, перевагу отримуватимуть ті гравці, що зможуть диференціювати себе ще більше - через знаходження шляхів додати відчуття людського контакту до безконтактних операцій.
• Критичний ступінь довіри завойовуватимуть ті компанії, що робитимуть кроки для захисту своїх працівників та запровадження політик, що обмежують та змінюють алгоритми особистої взаємодії - на рівні працівник-працівник та працівник-клієнт.
• Компанії мають мислити ітеративно щодо рішень для запровадження безконтактних операцій. Це залежить, серед іншого, і від того скільки контакту конкретний тип споживача хоче мати, а скільки контакту ваш співробітник може безпечно надати

Моє інтерв'ю для ресурсу Persona.top: "Українські виробники повинні створювати ідейні продукти, якщо хочуть завоювати ринок ЄС" (інтерв'ю, укр.)

16.10.2017

Три роки тому Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, яка стала чинною з 1 січня минулого року. Частиною Угоди став розділ про зону вільної торгівлі з країнами ЄС. Практично повне скасування тарифів для ввезення продукції до ЄС створило додаткові конкурентні переваги для українських товарів і послуг на ринку ЄС, розширило доступ до єдиного ринку і, зрештою, підвищило інтерес до торгівлі з обох сторін. Хто з українських підприємців і за яких умов зможе ефективно скористатися новими можливостями та які проблеми стоять перед українськими виробниками, ми запитали в Олега Мирошніченка, експерта з експорту до країн ЄС.

Експорт одягу до Євросоюзу: які пастки пильнують на вітчизняного виробника (стаття)

Джерело: Wikimedia Commons

Пропоную вашій увазі статтю, яку я написав для видання "Все про бухгалтерський облік". Стаття покриває обов'язкові (законодавчі) та добровільні вимоги (вимоги закупівельників) до одягу на ринку Європейського Союзу. Матеріал базується на інформації Агенції сприяння імпорту до ЄС Міністерства закордонних справ Нідерландів (CBI), на інформації ресурсу ExportHelpdesk та інших джерелах.

Нерозкрита Румунія: перспективний ринок, який не помічають українські експортери (укр.)

Юрій Панченко, Європейська правда _ Понеділок, 13 лютого 2017, 10:30

Українські виробники поступово освоюють європейські ринки. Звичайно, що насамперед зростає експорт до наших найближчих сусідів.

Досить показовим є приклад Польщі – останніми роками українські товари у польських супермаркетах вже не є винятком, експортери приймають амбіційні стратегії, вкладаючись у спеціальні місця на полицях польських супермаркетів, а також у рекламні кампанії.

Але інші країни, у тому числі сусідні з нами, часто не можуть похвалитися таким самим зацікавленням до себе з боку українських експортерів.

Яскравий приклад – Румунія. Це також наш найближчий сусід, країна з великим ринком (населення – 19,5 млн), її економіка показує ледь не найкращі темпи зростання в ЄС (в останні роки – 4-6% за рік).

Запуск спільного підприємства світового рівня (стаття Harvard Business Review, англ.)

Пропоную вашій увазі статтю 13-річної давності Launching a World-Class Joint Venture з Harvard Business Review, яка не втратила своєї актуальності. Більше того, очевидно, що вона стала класикою читання про створення успішних спільних підприємств (а зрештою і усіх інших коопераційних форм ведення міжнародного бізнесу).

Створення коопераційних структур вимагає особливих підходів. Тоді, як багато спільних синергій від початку виглядають очевидними, їх досягнення на практиці не є гарантованим і вимагає серйозної інвестиції інтелектуального ресурсу, аналізу та моделювання на стадії розробки. Одразу після запуску коопераційної структури виникає велика кількість питань операційного управління, що потребують врегулювання.

Переговори зі створення спільного підприємства, визначення зон відповідальності, початкових та послідуючих внесків батьківських компаній, ступеня і механізмів їхнього залучення до операційної діяльності, використання ресурсів і продуктів батьківських компаній, ступінь операційної та стратегічної незалежності спільного підприємства від "батьків" ... ці та багато інших питань є дуже важливими і потребують роз'яснення. 

Мені особисто було цікаво дізнатися, що одна з батьківських компаній може «отримувати зиск» продаючі свої товари/послуги спільному підприємству за завищеними цінами, таким чином «перекачуючи» прибутки у ОДНУ материнську компанію. Потім залишковий прибуток розподіляється між двома «батьками» 😃

Тож пропоную збагатити ваш інтелектуальний багаж прочитанням цієї класичної статті … hbr.org/2004/02/launching-a-world-class-joint-venture

Приємного читання!

Поради експортеру: 10 кроків до успіху на ринку ЄС

Європейська правда опублікувала скорочену версію моєї статті зі спільної аналітичної доповіді Фонда Конрада Аденауера в Україні та Інституту Євроатлантичного співробітництва. Повна версія матеріалу тут

Поради експортеру: 10 кроків до успіху на ринку ЄС

Як скористатись можливостями, відкритими Угодою про асоціацію?

Хоча багато компаній вже накопичили чималий досвід експорту в рамках СНД, практика показує, що експорт до регіонів та країн поза межами СНД викликає у підприємців багато додаткових питань.

10 кроків до експортного успіху (стаття)

Представляю вашій увазі мою статтю під назвою "10 кроків до експортного успіху", опубліковану у спільній аналітичній доповіді Фонда Конрада Аденауера в Україні та Інституту Євроатлантичного співробітництва. Попри таку складну назву інституцій, певен, що стаття читатиметься легко і буде корисною - особливо експортерам-початківцям. Мій матеріал починається зі с. 25

ПС: дякую за допомогу в роботі рецензентам - Олегу Бойко, незалежному консультанту з питань ЗЕД та Олені Ткаченко, адвокату юридичної фірми “Кайрен»

ЗВТ з ЄС обіцяє нові ринки, але вимагає змін (англ.)

EU trade area promises new markets, but demands change

Author:Yuliana Romanyshyn
Yuliana Romanyshyn has been a Kyiv Post staff writer since January 2015. She majored in East Asian studies at Ivan Franko University in Lviv.More about Yuliana Romanyshyn

 Feb. 25, 2016 22:23 A man transports boxes with cherries for juice production at Galicia factory in Horodok, Lviv Oblast, on Aug. 19. (Courtesy by Galicia Trade) Ukraine’s hard-won Association Agreement with the European Union includes a free-trade deal that should open doors into markets long-closed to Ukrainian exporters. But to take advantage of the new opportunities, Ukraine’s exporters are going to have to make changes in marketing, business culture and production.

The EU market purchased 34.5 percent of Ukrainian exports in 2015, while another third went to Asia – the second main market for Ukrainian goods. 

Ukraine’s biggest exports are agricultural products – grain, poultry and honey – and commodities such as metal and machinery, produced by oligarch-controlled companies.

EU journey starts

But in many ways, Ukraine is only at the beginning of its reorientation away from Russia and towards the EU in trade. The Kyiv Post Capturing New Markets Conference, on March 29 at the Hilton Kyiv Hotel, will enlist speakers to help speed this transition.

According to Ukraine’s economy ministry, trade with the EU declined by 25 percent over 2015, amounting to $11.9 billion over the first 11 months of 2015. But trade volumes are expected to grow with the Deep and Comprehensive Free Trade Area agreement that came into force on Jan. 1. 

The deal canceled some customs duties and will phase out others by 2020, while duty-free quotas on several types of exports will be raised over the same period.

Changing culture

According to business consultant Oleh Myroshnichenko, the agreement represents an opportunity for domestic producers but also a challenge. It’s not just a question of Ukrainian exporters meeting the standards demanded by EU legislation, but one of changing Ukraine’s business culture.

Part of that change will have to be improving communications with partners both present and potential, Myroshnichenko told the Kyiv Post.

‘Inferiority complex’

“They call people and write to them, but if no one responds they just throw up their arms and give up, confirming their inferiority complex,” he said. 

He advised Ukrainian producers to visit enterprises abroad, get in touch with business associations to look for partners, and learn English. According to Myroshnichenko, Ukrainian producers should get their names into association databases, describe their goods and hire an agent, at a cost of about 2 percent of revenues.

“The European market requires transformation,” Myroshnichenko said, adding that knowledge of English would help business people communicate directly with potential clients.

Examples of successful transformations can be found among companies in eastern Ukraine, which were shut out of the Russian market and were forced to adopt new business rules, “because they were pressed against the wall,” Myroshnichenko said. 

Ukrainian firms are already taking the plunge into the tough European markets.

Reporting in parliament on Feb. 10, Prime Minister Arseniy Yatsenyuk said that 10 agriculture companies had entered the EU market since the trade agreement came into force. This market is competitive, especially in the agricultural sector. “This is significant progress, but this progress has to be consolidated,” Yatsenyuk added.

Taras Vysotsky, general director of the Ukrainian Agribusiness Club, knows how difficult it was for 10 milk producers to gain a foothold. The procedure of certification alone lasted for two years, starting with an overhaul of state quality control services and then checks on the companies’ production processes.

And while the big exporting companies are grumbling that quotas for goods that can be exported duty-free to the EU have been set too low, Vysotsky hasn’t got much sympathy, especially as the smaller Ukrainian exporters earlier had no access to the market at all. “The European Union is not a charity organization,” he said.

Galicia juices

Ukrainian company Galicia Trade produces juices under the trade name Galicia by direct extraction, not using concentrates or added sugar or water. They’ve successfully taken their healthy products to the Polish market, and could potentially penetrate the markets in the Baltic States and other EU countries.

Most of the raw materials Galicia uses are grown in western Ukraine, where workers can control the growing environment, company director Andriy Yelin told the Kyiv Post. In the future, they have plans to produce “bio-juice” from fruits and vegetables grown in biologically certified soil. Galicia’s biggest sellers are apple and cherry, apple and pear, and apple and blackcurrant juice.

Exhausting quotas

The trade deal reduced customs duties, but put quotas on 36 kinds of products. After the quota is exhausted, further exports are subject to the full customs duties. The quotas on apple and grape juice, honey, were exhausted by Feb. 16, according to the Ukrainian Agribusiness Club.

But that makes no difference to Galicia, Yelin said, as the big exporters exhaust duty-free quotas in the first few days or weeks of the year, and small companies like his export the bulk of their products under full duties for most of the year anyway.

The deal hasn’t helped cut the price of imported inputs for Galicia either – while it no longer pays a 5 percent customs duty on packing materials from Poland, the fall in the value of the hryvnia more than cancelled out that saving.

“They were of no help to us,” Yelin said of the new free trade zone conditions. At the same time, the implementation of the deal has caused a rise in paperwork.

Norwegian seafood

However, the trade potentially provides not only duty-free trade, but also also a way to breathe new life into the investment climate. Ukraine hopes to gain manufacturing production to sell to EU consumers.

Norwegian seafood company Pelagia exports fish to 40 countries, and started working in Ukraine in the 1990s. The company went on to build a storage center in Mykolayiv in 2007 and launch an importing company, Egersund Seafood, in 2009, said company business developer Oyvind Satren. Still, “I cannot hide the fact that this is a challenging market,” Satren said. Because of economic difficulties, the company has seen a fall in sales of salmon, more expensive than others such as herring.

If Ukraine manages to push through anticorruption reforms, the company may invest in production facilities here, he said.

“There are great possibilities to start a fish processing industry in Ukraine,” Satren said. “We could then re-export to the European market.”

Джерело: http://www.kyivpost.com/article/content/business/eu-trade-area-promises-new-markets-but-demands-change-408891.html

До уваги агроекспортерів: як користуватися тарифними квотами ЄС

Як користуватися тарифними квотами. Короткий путівник для бізнесу

Наталія Микольська, торговий представник України, для ЄвроПравди _ Вівторок, 26 січня 2016, 16:04

Версія для друкуКоментарі

Про квоти, в рамках яких буде відбуватися експорт до ЄС певних товарів, чули всі. Але, на превеликий жаль, не всі розуміють суть цього механізму. Хотілось би розповісти, що це таке.

Щодо окремих найбільш чутливих для сторін товарів Україна та ЄС домовилися про безмитний доступ в рамках тарифних квот.

При цьому не йдеться про обмеження обсягів імпорту (це найпоширеніший міф щодо положень Угоди про асоціацію), а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими самими умовами, які діють для України сьогодні.

Що таке тарифні квоти?

Відповідно до правил СОТ розрізняють "квоти" та "тарифні квоти".

Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов'язаний із кількістю товару, при якій задана кількість товарів може бути імпортована за "пільговою" (тобто нижчою) ставкою мита протягом певного періоду ("ставка мита в межах квоти").

Після того, як обсяг тарифної квоти було заповнено, можна продовжувати імпортувати продукт без обмежень, але платити вищу тарифну ставку ("ставка мита поза квотою").

Як правило, це ставка за режимом найбільшого сприяння (РНБ, MFN) або генералізованою системою преференцій (GSP, GSP+).

Іншими словами, можна імпортувати будь-яку кількість продукту, заплативши поза квотою інший рівень тарифу.

У випадку вільної торгівлі між Україною та ЄС, це, відповідно, 0% – у межах квоти, та ставка мита згідно з митним тарифом ЄС – для обсягу товару, який перевищує домовлені обсяги.

Експорт яких товарів відбуватиметься в рамках тарифних квот?

Встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів.

Причому за деякими видами встановлено додаткові обсяги (яловичина, свинина, баранина, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний та яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни тощо).

В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для трьох видів товарів та передбачила додаткові обсяги для двох (свинина; м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці; цукор).

Повний перелік товарів, які підлягають квотуванню із зазначенням кодів товарної номенклатури ЄС, а також обсягами для увезення зі ставкою увізного мита 0%, визначений у доповненні до Додатка І-А розділу IV Угоди про асоціацію. З текстом доповнення можна ознайомитись на сайті Кабінету міністрів України.

Отже, запровадження тарифних квот означає, що окремі українські товари постачатимуться до ЄС у певних обсягах без справляння увізних мит.

При цьому йдеться не про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діють для України сьогодні.

Як відбувається адміністрування тарифних квот в Україні?

Адміністрування тарифних квот для імпорту в Україну свинини, м'яса птиці та цукру відбуватиметься за принципом "перший прийшов – перший обслуговується".

Порядок контролю за розподілом тарифної квоти затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203. А інформація про поточні залишки тарифних квот доступна на сайті Державної фіскальної служби України.

Як відбувається адміністрування тарифних квот в ЄС?

Адміністрування тарифних квот ЄС здійснюватиметься відповідно до статей 308а, 308b і 308c Регламенту (ЄЕС) № 2454/93, що встановлює правила для реалізації Митного кодексу Співтовариства (додаток 5), та статті 184 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 (додаток 6).

Відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами:

-       "перший прийшов – перший обслуговується" та

-       через систему імпортних ліцензій.

Як діє принцип "перший прийшов – перший обслуговується"?

Ця система діятиме для таких товарів, як ячмінна крупа та борошно; зерно зернових злаків, оброблене іншими способами; продукти переробки солоду та крохмалю; оброблена продукція з молочних вершків; виноградний та яблучний соки; продукція з обробленого молока; баранина; оброблена продукція із зернових; оброблені томати; солод та пшенична клейковина; цукрова кукурудза; гриби (основна та додаткова); інший цукор; оброблена продукція із цукру; цукрові сиропи; висівки, відходи та залишки; цукор; харчові продукти; овес; сигари та цигарки; часник; манітол сорбіту; крохмаль; оброблений крохмаль; мед; оброблена продукція з масла; етанол.

Адміністрування тарифних квот здійснюється Генеральним директоратом з питань оподаткування Європейської комісії незалежно від місця ввезення товарів до ЄС.

Оформлення ввезення товару в рамках тарифної квоти відбувається залежно від наявності невикористаного залишку відповідної квоти на момент подачі супровідних документів.

Причому першим оформлюється той товар, супровідні документи до якого надійшли першими.

Митні органи держав-членів ЄС через Єврокомісію списують обсяги поставок з відповідної тарифної квоти. Залишки обсягів квот публікуються в онлайн-режимі на сайті Генерального директорату Європейської комісії "Оподаткування та Митний союз".

Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?

Інформація про поточні залишки тарифних квот, які управляються на основі принципу "перший прийшов - перший обслуговується", доступна в режимі онлайн на відповідному порталі Служби підтримки експорту.

База даних для тарифних квот на веб-сайті відображає баланс за кожною тарифною квотою, які застосовують у даному році, а також минулого року. Сайт також містить деякі інші важливі відомості, зокрема, дату вичерпання конкретної тарифної квоти. Ця інформація постійно змінюється в результаті щоденних операцій.

Інформація коригується ввечері кожного робочого дня і залишається незмінною до вечора наступного робочого дня.

Як відбувається адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?

Така система діятиме для таких товарів, як м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці (основна та додаткова); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти; пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули; яйця та альбуміни (основна та додаткова); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; свинина (основна та додаткова); ячмінь, ячмінне борошно та гранули; вершкове масло та молочні пасти; яловичина; сухе молоко.

Тарифні квоти віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство і розвиток сільських районів, і їх адміністрування здійснюватиметься через систему імпортних ліцензій. Різні регламенти ЄС містять конкретні положення щодо управління тарифними квотами (в цьому випадку будуть використовуватись положення статті 184 Регламенту (ЄС) № 1308/2013).

Управління тарифними квотами здійснюється компетентними органами ЄС на запит імпортера держави-члена ЄС.

Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської комісії "Аграрні питання та розвиток сільської місцевості". При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.

Детальні процедури ліцензування у рамках використання тарифних квот для яловичини, свинини, м'яса свійської птиці, яєць та альбумінів, молочної продукції, зернових встановлюють шість імплементаційних регламентів ЄК. Зокрема, вони визначають:

-        відкриття та управління тарифними квотами;

-        подання заявки на отримання імпортної ліцензії та її використання;

-        взаємодію держав-членів ЄС та ЄК з питань постачання товарів в рамках тарифних квот.

Для кожного типу товару, преференційне постачання якого здійснюватиметься із використанням імпортних ліцензій, імплементаційні регламенти містять певні часові та кількісні норми, однак загальний алгоритм та умови складаються з таких основних елементів:

-        подання заявок та отримання імпортних ліцензій здійснюватиметься суб’єктами господарювання держав-членів ЄС, що виступатимуть імпортерами у рамках договірних відносин з українськими експортерами;

-        стягування страхових внесків при отриманні ліцензії (у ряді випадків, додатково – при отриманні права на здобуття ліцензії).

Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.

Використання тарифних квот у 2014-2015 роках

Які ще є можливості експорту до ЄС?

Ще хотілося б зазначити, що по окремих товарах, щодо яких у двосторонній торгівлі домовлено про тарифні квоти, є можливість експорту також і в рамках глобальних квот СОТ, якими Україна як член СОТ також може скористатися на загальних підставах, конкуруючи з іншими членами СОТ.

Крім того, щодо окремих видів зернових імплементаційними регламентами ЄК наразі встановлені нульові ставки увізного мита.

Інформацію щодо діючих ставок увізного мита ЄС та можливостей експорту можна отримати на таких ресурсах:

-       щодо ставок увізних мит ЄС та інших умов експорту до держав-членів ЄС – Офіційний інтернет-ресурс Європейської комісії; 

-       служба підтримки експорту ЄС, безкоштовна база даних "Умови експорту до ЄС"(російською мовою); 

-       офіційний сайт законодавства Європейського Союзу.

Автор: Наталія Микольська,

торговий представник України,

заступник міністра економрозвитку та торгівлі

Джерело інформації: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/01/26/7043904/

Позиціонування товару для експорту до Великобританії (рос.)

ОПЫТ ПОЗИЦИОНИРОВАНИЯ УКРАИНСКОГО ПРОДУКТА ПРИ ЭКСПОРТЕ В ВЕЛИКОБРИТАНИЮ - 2015

Share on LinkedIn

• Share on Facebook
• Share on Twitter

Во-первых, определим о чем речь. Мы не говорим о продуктах с какими-то абсолютно уникальными характеристиками, как например в немецких Mittelstand. Также пропустим нестандартные продукты, произведения искусства итп и тему брэндинга.

Стандартная ситуация — это украинская фирма, что производит продукт «A», (типично в сегменте В2В или ритейл). Продукт «А» не слишком простой и не слишком сложный и может производиться +- на уровне ‘европейского качества’. По ценам, продукт «А» на 20%-30% дешевле, чем европейские производители и на уровне, или немного дороже, чем Китай.

Ключові етапи експортної підготовки компанії (рос.)

В якості передмови до цієї публікації: я не давав інтерв'ю. Але журналістка скористалася текстом моєї презентації для представлення окремих моментів семінару :)

Ключевые этапы экспортной подготовки компании

30 сентября 2015

Каждая успешно развивающаяся компания, понимая все выгоды и перспективность экспорта, хочет представить свой продукт на внешних рынках.

Правові аспекти експортної діяльності (рос.)

05 октября 2015

Экспортное направление становится все более популярным среди отечественных производителей, но кроме перспектив, внешнеэкономическая деятельность — это еще и огромные риски, которые могут стать причиной значительных ресурсных и финансовых потерь.