Європейські стандарти у волинському бізнесі

09.05.2015, 10:20      Мая Голуб

Німецька якість в Україні – це не міф, а реальність. У селі Рованці біля Луцька є завод «Кромберг енд Шуберт», де виробляють електричні мережі до автомобілів брендів «Фольксваген», «Мерседес» «BMW», «Ауді». Продукцію відправляють лише на ринок ЄС.

Директор Луцького районного центру зайнятості Ірина Овадюк розповіла, що ТзОВ «Кромберг енд Шуберт» займає лідируючу позицію серед підприємств з іноземними інвестиціями по працевлаштуванню волинян, які були на обліку у Луцькому районі. Вона також розповіла, що підприємство активно працевлаштовує переселенців. На період літніх канікул набирають студентів.

Про підприємство розповів технічний директор «Кромберг & Шуберт Україна» Славомір Качмарек разом з фінансовим директором підприємства Олександром Шаварським.

Cлавомір Качмарек. Фото надане прес-службою. 

Славомір Качмарек родом з Вроцлава (Польща), однак зараз працює на Волині.

Він переконаний, що Європі потрібні товари вироблені в Україні.

«Є багато міфів, що нам нічого не треба робити, бо ЄС нас і так візьме. Нам треба багато працювати в нашому напрямку, щоб показати Європі, що ми не відстаємо від них. Як поляк я можу сказати, що Західна Україна не поступається Польщі. Якщо поїдемо з Любліна на Білосток , то різниці великої нема. Для мене – це те саме. Я можу це підтвердити, як поляк, кажучи про Східну Польщу», - ділиться враженням Славомір Качмарек.

Наразі на підприємстві у Луцькому районі працює 5 500 людей. Працівники влаштовані офіційно, тобто їм платять «білу зарплату».

У медпункті. Фото автора.

У Німеччині знаходиться головний офіс компанії. А виробничі потужності є в Румунії, Македонії, Словенії, Марокко. Загалом є 30 заводів по всьому світу, де працює орієнтовно 300 тисяч людей.

Екскурсію на підприємстві провела прес-секретар Тетяна Ємірова.

На заводі люди працюють стоячи, намотують дротики на дошку по спеціальній схемі. Потім сортують та пакують готову продукцію, що згодом відправляють в ЄС.

Керівники, які працюють на Волині наголошують, що вся продукція екологічно чиста та відповідає високим стандартам якості.

Для тих, хто лише збирається йти працювати на завод, для них проводять навчання, яке оплачується підприємством.

Для працівників заводу спеціально випускають газету із назвою «Світ КроШУ». Газету роздають їм безкоштовно. Видання публікує новини підприємства, а також інформацію про самих працівників.
Людей з інших районів за кошти роботодавців привозять на роботу і відвозять автобусом. А лучанам, які їздять на завод, компенсують кошти за проїзд в транспорті .

Фото автора.

Завод на Волині працює вже 10 років. За роки вдалось розвинутись, збільшились і площі виробництва.

«Рішення про початок будівництва заводу було прийнято до помаранчевої революції. В 2004 вирішили почати виробництво в Україні кабельних мереж. У 2005 році почалися конкретні дії: зі 100 людей в штаті ми виросли до 5 500. Стартувати було непросто: через адміністративні проблеми, комунікацію із владою, бар`єри в частині митного контролю», - розповідає Олександр Шаварський.

- Наскільки це було затратно?

- Найбільш затратним для нас є час. Щоб проблему вивчити, знайти певне рішення і втілити в життя. Рано чи пізно знаходитьcя оптимальне рішення. В нашому бізнесі час найважливіший. Простій, недопостачання якоїсь продукції – це все дуже великі гроші.

Фінансовий директор додає, що клієнт ставить високі вимоги, які зобов`язують гарантувати поставку товару у дуже стислий термін.

- Славоміре, як вплинула поточна криза на підприємство?

- Дуже вплинула. Багато наших клієнтів обережні щодо нових інвестицій. Треба сказати прямо і зняти рожеві окуляри, бо такі великі концерни «Мерседес», «Фольксваген» на сьогоднішній день не хочуть інвестувати в Україну поки політична ситуація не стабілізується.

Олександр Шаварський додає, що якщо буде військова ескалація чи загострення політичної ситуації, або тимчасове закриття кордонів, то вже в інших країнах готові заводи, щоб прийняти виробництво з України.

- Це все великі гроші. Додаткові навантаження для того, щоб орендувати виробничі площі. Тому ситуація є дуже напруженою і наразі все виглядає нормально. Але дуже тривожна та ситуація. Будь-які нові інвестиції розглядаються дуже прискіпливо. Інвестиція в Україну йде з пакетом забезпечення «запасні варіанти, тобто запасні аеродроми».

- Як вплинула війна Росії з Україною на підприємство?

- В частині забезпечення персоналу близько 100 чоловік мобілізованодо армії. На жаль, двох чоловік ми втратили, вони загинули на війні. В нас, як правило, працюють жінки. 200 жінок відправили своїх чоловіків на фронт. Це створює певну напруженість в колективі, нервозність, емоційну невизначеність… На кожному рівні це впливає на нас.

- Як вплинула девальвація гривні на підприємство?

- Девальвація гривні вплинула на виробництво, як позитивно так і негативно. Позитивно в тому, що знизилася собівартість продукції, яка іде в Європу. А негативно – це те, що є кредити, які брали на будівництво в євро. А курс євро зріс і це мінус для підприємства.
Якщо зараз порівнювати чого більше: позитиву чи негативу, то більше таки негативу від девальвації курсу гривні.

- Як виходили на ринок ЄС ?

- Говорити на вихід на європейський ринок не зовсім коректно, бо європейський ринок прийшов розвивати тут свої виробничі потужності.

- Чи виправдано очікування?

- Всі заводи що у Словенії, що у Румунії, Україні побудовані за єдиним зразком і за єдиним стандартом. Якщо на початку існування виробництва наші спеціалісти їздили за кордон, щоб переймати досвід, щоб налагодити тут всі процеси, то зараз наші спеціалісти їздять дуже часто навіть передавати свій досвід працівникам з-за кордону. Стандарти виробництва в умовах праці не відрізняються абсолютно нічим.

- Які саме вимоги до продукції на ринку ЄС? Чим відрізняються від України? 

- Стандарти якості в Європейському Союзі до електромереж автомобільних відрізняються. В першу чергу це екологічність. Тобто «еко-стандарт» в Європейському Союзі відрізняється від нашого. Вся продукція має відповідати європейським екологічним стандартам, а не українським. Тому що використовується у Європі.

Далі розповідає Славомір Качмарек

- Як підприємство впливає на інвестиційну привабливість міста?

- Я думаю, що ми є прикладом, що варто інвестувати в західну Україну. Ми маємо клієнтів, які з нами працюють вже десять років . Нові інвестори дуже прискіпливо дивляться на Україну: політична нестабільність, валюти... Ці пункти для нового інвестора є одними із найбільш важливих.

- Чому спочатку обрали Луцьк для відкриття підприємства, а не інше місто?
- Місто Луцьк має культуру, де є великий бізнес. Можна навести приклад такого підприємства, як СКФ. Ще кілька років тому назад - підприємство «Іскра», зараз маємо пластмасовий завод.

Навчання

- Які ваші плани у розвитку підприємства?

- Великі плани. Хочемо відкрити друге підприємство в західній Україні.
Ми показали, що в Україні можна так добре працювати, як в інших підприємствах. Наприклад, у Словаччині, Угорщині, Ромунії, Польщі.

Є плани розширити виробництва. Але розширення можливе після того, як є нові замовлення. Зараз це є проблемою. Великі концерни важко переконати, що в Україну час інвестувати. Проте ведемо роботу та не полишаємо надії.

Готова продукція

Матеріал підготовлено в рамках Інформаційної кампанії «Сильніші разом!»
Джерело в мережі Інтернет: http://4vlada.com/blogs/974/43126