Тарас Качка, уповноважений з питань підприємництва при ДФС _ Понеділок, 11 липня 2016, 11:06На тлі світової моди критикувати угоди про вільну торгівлю (в
передвиборчій кампанії в США це взагалі може бути головна тема) уряд
України і далі веде виважену політику щодо відкриття доступу до
зовнішніх ринків. Без цього експортно орієнтована економіка України не
зможе розвиватися.
Сьогодні укладають Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Як і в будь-якій угоді, в ній є багато позитиву і багато нюансів.
Отже, на що звернути увагу?
Головний успіх - негайне звільнення від мит 99,9% товарів. Без
перехідних періодів, квот і додаткових умов (окрім правил походження,
технічного регулювання і санітарних вимог, але це стандартні пункти в
будь-якій торгівлі).
Це дуже добре. Разом із тим винятки теж суворі.
Повністю вилученими з режиму вільної торгівлі виявились три широкі групи товарів - м'ясо птиці, яйця і молочні продукти.
Щодо них Канада нам не дає жодних преференцій (ані у вигляді
зменшеного мита, ані у вигляді тарифної квоти). При цьому під винятки
потрапили усі можливі товари з молоком (сири і морозиво, наприклад), які
ЄС для нас повністю відкрив.
Для Канади ці три групи товарів чутливі, оскільки торгівля ними суворо регулюється на національному рівні.
Тому це винятки, за які Канада б'ється з усіма, з ким веде переговори
про вільну торгівлю. У найновішій угоді між Канадою і ЄС ці категорії
товарів теж вилучені, але все ж для ЄС Канада дає додаткову квоту на
сири.
Тобто додаткова лібералізація можлива. Очевидно, можлива вона і для України.
Питання, що важливіше - негайне зняття мит на 99,9% товарів і угода
підписана вже, чи довгі перехідні періоди, але наявність преференцій для
м'яса птиці і молока - в площині політичних рішень, які приймає уряд.
Що ще є і чого немає в українсько-канадській угоді? Немає розділу про
захист інвестицій (в угоді між ЄС і Канадою цей розділ привертає
найбільше уваги), але це нормально з огляду на наявність окремої
класичної угоди про взаємний захист інвестицій.
Дуже дивно, що в угоді повістю відсутній розділ щодо лібералізації послуг.
Україна є досить активним експортером послуг, має відкритий
внутрішній ринок, і тому це природній інтерес - боротися за
лібералізацію ринку послуг.
Важливо звернути увагу на розділи щодо довкілля і праці. Регулювання
цих питань не є новим для України - в угоді з ЄС є розділ про торгівлю і
сталий розвиток, який регулює ті ж питання.
Але є суттєва відмінність. В угоді з Канадою за основу взято
відповідні угоди, що існують в контексті НАФТА (Північноамериканській
зоні вільної торгівлі) і які передбачають жорсткіший механізм
врегулювання спорів, аж до фінансової відповідальності сторін.
Оскільки український уряд має досить слабку спроможність у цій сфері,
можливо, варто було боротися за м'якій формат гарантій (принаймні, на
зразок того, що є в угоді з ЄС).
Є розділ щодо доступу на ринок державних закупівель - важливе
доповнення до доступу в рамках відповідної угоди СОТ і аналогічного
розділу в угоді з ЄС.
Так чи інакше, ця угода дає достатньо преференцій для українських
товарів. Тому в системі зрадоперемог це однозначно перемога України.
Але відкритих питань збирається ще на одну угоду.
Автор: Тарас Качка,
уповноважений з питань підприємництва
при Державній фіскальній службі
при Державній фіскальній службі
