Добра оглядова стаття від Юрія Панченка стосовно нових торговельних преференцій ЄС для України. Якщо дуже коротко, то ЄС в односторонньому порядку:
- збільшив тарифні квоти на низку найменувань української агропродукції (нагадую, що експорт поза межами квоти можливий на загальних засадах - через сплату стандартного мита);
- обнулив ставки імпортних мит (а не замінив квоти ставками, як говориться у статті) на хімічні добрива. У зв'язку з цим вітаю українського опального олігарха Дмитра Фірташа. Хотілося б знати, хто в українському Уряді так переймається його інтересами? Також обнулили мита на ввезення телевізорів, тюнерів та відеокамер, вироблених в Україні. Останні найменування ми напевно і не виробляємо. Але не виключаю, що це може вплинути на розрахунки потенційних інвесторів стосовно доцільності виробництва в Україні такої техніки.
Юрій Панченко, Європейська правда _ П'ятниця, 30 вересня 2016, 17:31
Менше ніж за рік після старту дії зони вільної торгівлі Європейський Союз погодився на підвищення експортних квот. Новину про це в Київ особисто привезла єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.
Точніше, ЄС погодився на запровадження автономних преференцій, що діятимуть протягом трьох років.
Це означає, що до самої Угоди про асоціацію правки не вноситимуть, а ці зміни фіксуються як одностороння поступка з боку ЄС.
Чому був обраний такий шлях? В першу чергу, через давні побоювання реакції з боку Росії.
Нагадаємо, що минулого року Україна, ЄС і РФ вели нескінченні тристоронні переговори, намагаючись довести Москві, що режим вільної торгівлі Києва і Брюсселя зовсім не загрожує економічним інтересам Росії.
У відповідь Кремль вимагав переписати договір, що фактично означало необхідність вести переговори з самого початку.
"Як ми можемо погодитися на пропозицію Києва збільшити квоти, якщо це вимагає вносити зміни до Угоди? Адже тоді з Москви одразу ж зателефонують до Берліна і скажуть: чому з ініціативи Брюсселя правки до Угоди вносити можна, а з нашої – ні?" – розповідало рік тому високопоставлене джерело в Єврокомісії.
Як бачимо, навіть рік потому, а головне – після провалу тристоронніх переговорів, наслідком чого стало призупинення Росією режиму вільної торгівлі з Україною Євросоюз намагається зайвий раз не давати Москві приводів заявляти про "порушення інтересів російських виробників".
Втім, важливіший сам результат – збільшення квот, ніж формулювання, яким чином ЄС пішов на цю поступку.
Тим більше, перегляд за підсумками всього лиш дев'яти місяців дії режиму вільної торгівлі – прецедент для ЄС. Зазвичай подібні перегляди відбуваються після двох-трьох років дії ЗВТ.
Більш того, ЄС мав усі підстави відмовити Україні. В першу чергу, через наші порушення умов Угоди про асоціацію (наприклад, щодо заборони експорту деревини).
"Ми пішли назустріч в умовах, коли Україна порушує свої зобов'язання", – заявили ЄвроПравді в колах, близьких до Єврокомісії.
Тепер, після того, як Єврокомісія офіційно виступила з такими ініціативами, їх повинні затвердити Європарламент і Рада ЄС. Втім, в самій комісії вважають, що це не створить проблем, і преференції набудуть чинності наступного року.
Втім, як уточнює радник міністра агрополітики Владислава Рутицька, внесення пропозицій Єврокомісією ще не означає їх легкого проходження в Європарламенті. "Щоби робота майже двох років не пройшла даремно, нам потрібно серйозно підійти до лобіювання цього питання. Ми маємо довести євродепутатам необхідність цього кроку, причому по кожній позиції", – каже вона.
На які поступки пішов ЄС?
Дію автономних преференцій запропоновано поширити як на продукти харчування, так і на непродовольчі товари.
Для продуктів поява преференцій означає збільшення квот на безмитний експорт.
Зокрема, на 3 тисячі тонн збільшена квота на експорт меду (нинішня квота – 5 тис. тонн) та на 500 тонн – на експорт виноградного та яблучного соків (10 тис. тонн). Це найбільш затребувані квоти, які вичерпуються в перші дні (а іноді – в перші години) дії нових квот.
Також на 5 тис. тонн збільшена квота на експорт томатів. Це одне з найбільших досягнень українських переговірників, адже зараз річна квота на томати становить 10 тис. тонн.
Також на 4 тис. тонн збільшена квота на безмитний експорт вівса, на 7,8 тис. тонн – круп і пластівців.
Останнє – можливо, одне з найбільших досягнень. Адже таке збільшення квот стимулює експортувати в ЄС продукти з більшою часткою доданої вартості. А нульові мита дозволять українським виробникам конкурувати на цьому ринку.
Збільшення квот на зернові порівняно невелике – всього 100 тис. тонн в рік. Втім, зараз ЄС вимушено обнуляє мита на зерно для всіх виробників, а отже, найближчим часом змін у цій групі очікувати не варто.
Джерела в євроструктурах кажуть про ще одну причину такого кроку. "Завжди є можливість експортувати борошно. На нього встановлена нульова ставка, а крім того – це продукт з більшою доданою вартістю", – розповідає співрозмовник ЄвроПравди.
Набагато більший обсяг квот встановлений на кукурудзу (650 тис. тонн) і ячмінь (350 тис. тонн). По цих позиціях, особливо по кукурудзі, попит в ЄС був дуже високий. А отже, тиск у питанні збільшення квот був як з боку України, так і з боку європейських покупців.
Нові преференції не поширюються лише на дві товарні групи, важливі для українського експорту.
Перша – м'ясо птиці (курятина), де річна квота становить 26 тис. тонн. Ця позиція завжди була чутливою для ЄС, а тому поступок Україні отримати не вдалося.
Тут варто нагадати скандальну заяву власника компанії "Наша Ряба" і агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка. У січні він заявив, що ніякого відкриття ринку ЄС не відбулося, а "пропагована зараз зона вільної торгівлі – це обман України".
Як виявилося – подібна тактика не дала результатів. Не в останню чергу – внаслідок концентрації українського ринку курятини декількома компаніями.
Для порівняння, соки – також досить чутлива для ЄС товарна група, однак у цьому випадку поставки в Європу веде безліч компаній. А це давало можливість говорити про збільшення квот як про підтримку малого і середнього бізнесу.
Також преференцій не отримали українські виробники цукру (річна квота – 20 тис. тонн). "Збільшення квот на цукор було критичним півтора-два роки тому. Але за останній рік цукровики збільшили як обсяги експорту в треті країни, так і продажі на внутрішньому ринку – за рахунок військових контрактів. Тому зараз європейський ринок не є таким вже безальтернативним", – пояснює директор консалтингової компанії "ААА" Сергій Наливка.
У групі преференцій для непродовольчих товарів квоти замінені нульовими ставками.
Так, протягом найближчих трьох років нульові ставки пропонується встановити на хімічні добрива (в цьому випадку вигодонабувачем буде віденський утікач Дмитро Фірташ), а також на вироби з алюмінію, мідні прутки та дріт, чоловіче і жіноче взуття.
Ще одна позиція, по якій відбудеться обнулення ставок – телевізори, тюнери і відеокамери, – відверто дивує. Адже досі Україна практично не експортувала таку техніку до ЄС.
Втім, малоймовірно, щоб Україна включала цей пункт в список пропозицій для перегляду, не маючи на те вагомих причин. Швидше за все, це стало відповіддю на відповідну заявку від бізнесу – вітчизняного чи іноземного. У будь-якому випадку, це означає, що такий експорт може незабаром піти в ЄС.
Яким буде глобальний ефект автономних преференцій ЄС?
Поки оцінити його досить складно, адже можливості українського експорту не обмежуються обсягами квот. За більшістю позицій обсяги експорту перевищують квоти.
Водночас квоти збільшать прибуток українського бізнесу, дозволять йому краще конкурувати на ринках ЄС.
А крім того, преференції були надані за тими позиціями, де є реальне зацікавлення з боку європейських покупців. А це означає, що Україна поступово інтегрується в європейську торговельну систему.
Отже, нові преференції цілком вірогідні. Треба лише постійно показувати, що українські товари дійсно користуються попитом в Європі.
І перший доказ цього – нинішнє рішення Єврокомісії.
Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"
