Олег Мирошніченко: Безвіз розширює можливості для бізнесу
“Український інтерес” поспілкувався з Олегом Мирошніченком – експортним консультантом, тренером по експорту для малих та середніх підприємств України. Він розповів про вплив та важливість безвізу для підприємницької діяльності та імовірність зростання трудової міграції з України.
– Наскільки важливе запровадження безвізового режиму для українців?
– Українці, під впливом певних медіа, недооцінюють цю подію. Проте насправді це дуже важливо, оскільки зміни в країні є похідними від змін свідомості, а каталізатором змін свідомості є отримання нового досвіду. І такий досвід отримуватиме тепер більша кількість українців: зросте кількість поїздок ЄС, українці більше бачитимуть, як живуть люди в інших країнах, яка в них культура, правоохоронна система й інфраструктура, як там ведеться бізнес. Це культурне занурення є вагомим чинником змін, і чим більше громадян їздитимуть до ЄС, бачитимуть як можна жити, тим кращими будуть перспективи розвитку України.
– Як вплине запровадження безвізу на розвиток малого бізнесу в Україні?
– Однозначно, найбільшим плюсом для розвитку малого бізнесу буде те, що поїздки за кордон для проведення ділових зустрічей стануть реальнішими і легшими, оскільки зникне волокита з отриманням віз для виїзду з країни. Це означає, що зросте оперативність і мобільність підприємців, адже якщо їм терміново потрібно потрапити на переговори з європейським партнером, вони зможуть зробити це швидко та без проблем. Географічна мобільність є одним з атрибутів успіху в міжнародному бізнесі. В іншому випадку підприємець не зможе оперативно реагувати на нові бізнес можливості.
– На які галузі найбільше вплине безвізовий режим?
– Безвіз не чутливий до галузей. Його вплив буде рівномірним, тому не важливо в якій галузі працює бізнесмен: безвізовий режим буде для нього плюсом та додатковою можливістю для розвитку. Для багатьох підприємців візовий режим не був проблемою і раніше. Але було і багато таких, яких відлякувала потреба витрачати час на поїздки до посольства у Києві з інших областей. У першу чергу це – малі та дуже малі компанії. Проте, очевидно, що найбільше виграє туризм кількість українських туристів в ЄС зросте. Я вважаю, що вже сьогодні стратегічно налаштовані компанії в туристичному секторі мають налагоджувати нові партнерства з європейськими турфірмами, адже попит українців на туристичні послуги збільшиться.
– А чи означає це те, що збільшиться і трудова міграція?
– Трудова міграція імовірно збільшиться – навіть попри те, що безвіз, як такий, не передбачає трудових віз. Пора нашим підприємцям зрозуміти цінність фахових кадрів, фахівців і активніше утримувати талановитих людей в українських компаніях. Адже успіх бізнесу залежить від концентрації талантів у команді. Тому спільним завданням і держави, і бізнесу є створення таких умов, аби талановиті люди хотіли тут залишитись і працювати. У цій боротьбі за таланти треба дійсно викладатись, щось пропонувати, аби утримати їх в Україні. Зрештою те, що вони поїдуть за кордон і будуть отримувати там досвід – не проблема сама по собі. Проблема виникає, якщо вони не повертаються в Україну.
У приклад можу навести історичний досвід Тайваню. У 1960-х роках з 4500 студентів, що щорічно їхали звідти для отримання докторського ступеня у США, поверталося лише близько 500. Але потім уряд визначив повернення найкращих талантів на батьківщину національним завданням. Тайвань спорудив науковий парк біля Тайпею і надав тим, хто повернувся, можливість отримати дешеві кредити для започаткування бізнесу у секторі напівпровідників. Це дало поштовх розвитку комп’ютерної індустрії на острові. Користуючись зв’язками зі Сполученими Штатами, репатріанти стрімко розвивали бізнес й одразу створювали міжнародні компанії. Це, безумовно, пішло на користь!
Тому виїзд української молоді за кордон можна розглядати під різними кутами. Наприклад, я відчуваю, що у найближчі роки нам серйозно бракуватиме в Україні фахівців у галузі штучного інтелекту! Розвиток цього сегменту економіки зараз перебуває на вістрі уваги найбільших технологічних компаній світу.
– Що ви можете сказати про українське законодавство? Чи перешкоджає воно розвитку бізнесу за кордоном?
– Виділити якусь проблему в конкретному законі я не можу, їх вдосталь. Але найбільшим пригнічувачем нашого експорту є українське бізнес-середовище, яке не сприяє розвитку бізнесу. Звісно, покращення у нас є: лібералізується режим валютного врегулювання, є деякі спрощення по дозвільних процедурах, але все таки залишається так багато невирішених питань включно з корупцією та розгулом силових органів. Проблемою є і ставлення держави і громадян до бізнесу, до підприємців. У суспільстві усе ще панує стереотип, що бізнесмени – це люди, які дурять і крадуть. Зміна ставлення громадян до бізнесу і розвиток підприємницького духу в українському суспільстві є дуже важливим. Люди повинні розуміти, що чим більше підприємців є у державі, чим більш вони успішні, тим більше користі зможуть принести суспільству, тим заможнішими і сильнішими будемо усі ми.
– У чому, на вашу думку, полягає український інтерес у сфері малого та середнього бізнесу?
– Якщо говорити про інтерес людей, які мають владу в Україні, то вони природно не зацікавленні у зростанні середнього класу – класу людей з незалежним мисленням. Достатньо подивитися на передвиборні перегони, де кандидати змагаються у кількості лавочок та пайків для пенсіонерів. Нам пора змінювати риторику і питати не про лавочки, а про кількість нових підприємств, що (не)з’явилися на окрузі депутата. Сильна і заможна держава будується на сильних і заможних людях, що здатні брати на себе відповідальність і приймати рішення. Держава повинна плекати сильних громадян – людей які не будуть для неї тягарем, а зможуть стати її партнерами та долучатися до її розбудови.
Розмовляла Діана Трофімова, “Український інтерес”
Джерело: https://uain.press/interview/oleg-myroshnichenko-bezviz-rozshyryuye-mozhlyvosti-dlya-biznesu/
Джерело: https://uain.press/interview/oleg-myroshnichenko-bezviz-rozshyryuye-mozhlyvosti-dlya-biznesu/
