Якщо Україна не змінить своєї бізнес культури, Угода про асоціацію не допоможе експорту (англ.)

Нижче знаходиться англомовний переклад мого інтерв'ю для газети "ДЕЛО" у грудні минулого року. Україномовна версія тут За низької ділової культури експортувати до ЄС українським компаніям недопоможе і Угода про асоціацію

Unless Ukraine Changes its Business Culture, the Association Agreement won’t Help Exports

Posted on 2015/12/01 by EUUKRAINECOOP

Today the EU is Ukraine’s largest trading partner, taking in 35% of Ukrainian exports. However, the major export items include grain, metal, and other goods that are produced by big businesses and that are vulnerable to price fluctuations on world markets. The entry of Small and Medium-sized Enterprises (SMEs) to the EU market is an important issue. We spoke about this with Oleg Miroshnychenko, the author of the book, “The Internationalisation of Business and Access to EU Markets” recently published with the assistance of the EU Delegation to Ukraine.

ЗВТ з ЄС обіцяє нові ринки, але вимагає змін (англ.)

EU trade area promises new markets, but demands change

Author:Yuliana Romanyshyn
Yuliana Romanyshyn has been a Kyiv Post staff writer since January 2015. She majored in East Asian studies at Ivan Franko University in Lviv.More about Yuliana Romanyshyn

 Feb. 25, 2016 22:23 A man transports boxes with cherries for juice production at Galicia factory in Horodok, Lviv Oblast, on Aug. 19. (Courtesy by Galicia Trade) Ukraine’s hard-won Association Agreement with the European Union includes a free-trade deal that should open doors into markets long-closed to Ukrainian exporters. But to take advantage of the new opportunities, Ukraine’s exporters are going to have to make changes in marketing, business culture and production.

The EU market purchased 34.5 percent of Ukrainian exports in 2015, while another third went to Asia – the second main market for Ukrainian goods. 

Ukraine’s biggest exports are agricultural products – grain, poultry and honey – and commodities such as metal and machinery, produced by oligarch-controlled companies.

EU journey starts

But in many ways, Ukraine is only at the beginning of its reorientation away from Russia and towards the EU in trade. The Kyiv Post Capturing New Markets Conference, on March 29 at the Hilton Kyiv Hotel, will enlist speakers to help speed this transition.

According to Ukraine’s economy ministry, trade with the EU declined by 25 percent over 2015, amounting to $11.9 billion over the first 11 months of 2015. But trade volumes are expected to grow with the Deep and Comprehensive Free Trade Area agreement that came into force on Jan. 1. 

The deal canceled some customs duties and will phase out others by 2020, while duty-free quotas on several types of exports will be raised over the same period.

Changing culture

According to business consultant Oleh Myroshnichenko, the agreement represents an opportunity for domestic producers but also a challenge. It’s not just a question of Ukrainian exporters meeting the standards demanded by EU legislation, but one of changing Ukraine’s business culture.

Part of that change will have to be improving communications with partners both present and potential, Myroshnichenko told the Kyiv Post.

‘Inferiority complex’

“They call people and write to them, but if no one responds they just throw up their arms and give up, confirming their inferiority complex,” he said. 

He advised Ukrainian producers to visit enterprises abroad, get in touch with business associations to look for partners, and learn English. According to Myroshnichenko, Ukrainian producers should get their names into association databases, describe their goods and hire an agent, at a cost of about 2 percent of revenues.

“The European market requires transformation,” Myroshnichenko said, adding that knowledge of English would help business people communicate directly with potential clients.

Examples of successful transformations can be found among companies in eastern Ukraine, which were shut out of the Russian market and were forced to adopt new business rules, “because they were pressed against the wall,” Myroshnichenko said. 

Ukrainian firms are already taking the plunge into the tough European markets.

Reporting in parliament on Feb. 10, Prime Minister Arseniy Yatsenyuk said that 10 agriculture companies had entered the EU market since the trade agreement came into force. This market is competitive, especially in the agricultural sector. “This is significant progress, but this progress has to be consolidated,” Yatsenyuk added.

Taras Vysotsky, general director of the Ukrainian Agribusiness Club, knows how difficult it was for 10 milk producers to gain a foothold. The procedure of certification alone lasted for two years, starting with an overhaul of state quality control services and then checks on the companies’ production processes.

And while the big exporting companies are grumbling that quotas for goods that can be exported duty-free to the EU have been set too low, Vysotsky hasn’t got much sympathy, especially as the smaller Ukrainian exporters earlier had no access to the market at all. “The European Union is not a charity organization,” he said.

Galicia juices

Ukrainian company Galicia Trade produces juices under the trade name Galicia by direct extraction, not using concentrates or added sugar or water. They’ve successfully taken their healthy products to the Polish market, and could potentially penetrate the markets in the Baltic States and other EU countries.

Most of the raw materials Galicia uses are grown in western Ukraine, where workers can control the growing environment, company director Andriy Yelin told the Kyiv Post. In the future, they have plans to produce “bio-juice” from fruits and vegetables grown in biologically certified soil. Galicia’s biggest sellers are apple and cherry, apple and pear, and apple and blackcurrant juice.

Exhausting quotas

The trade deal reduced customs duties, but put quotas on 36 kinds of products. After the quota is exhausted, further exports are subject to the full customs duties. The quotas on apple and grape juice, honey, were exhausted by Feb. 16, according to the Ukrainian Agribusiness Club.

But that makes no difference to Galicia, Yelin said, as the big exporters exhaust duty-free quotas in the first few days or weeks of the year, and small companies like his export the bulk of their products under full duties for most of the year anyway.

The deal hasn’t helped cut the price of imported inputs for Galicia either – while it no longer pays a 5 percent customs duty on packing materials from Poland, the fall in the value of the hryvnia more than cancelled out that saving.

“They were of no help to us,” Yelin said of the new free trade zone conditions. At the same time, the implementation of the deal has caused a rise in paperwork.

Norwegian seafood

However, the trade potentially provides not only duty-free trade, but also also a way to breathe new life into the investment climate. Ukraine hopes to gain manufacturing production to sell to EU consumers.

Norwegian seafood company Pelagia exports fish to 40 countries, and started working in Ukraine in the 1990s. The company went on to build a storage center in Mykolayiv in 2007 and launch an importing company, Egersund Seafood, in 2009, said company business developer Oyvind Satren. Still, “I cannot hide the fact that this is a challenging market,” Satren said. Because of economic difficulties, the company has seen a fall in sales of salmon, more expensive than others such as herring.

If Ukraine manages to push through anticorruption reforms, the company may invest in production facilities here, he said.

“There are great possibilities to start a fish processing industry in Ukraine,” Satren said. “We could then re-export to the European market.”

Джерело: http://www.kyivpost.com/article/content/business/eu-trade-area-promises-new-markets-but-demands-change-408891.html

Європейський маршрут для бізнесу Східної України (семінар у Харкові, 24 лютого)

Програма заходу за посиланням http://bit.ly/ILF24_02

Взуття: виробництво, імпорт до та експорт з Франції (англ., фр.)

Де шукати інформацію про ринок певного товару у певній країні ЄС? Професійні федерації та бізнес-асоціації є важливим джерелом такої інформації. Ви можете як самостійно вивчати інформацію на їхніх сайтах, так і входити з ними в прямий контакт через листування, телефонні дзвінки та зустрічі - там працюють живі люди і імовірніше за все ви отримаєте відповідь на свій запит. Документ нижче описує "економічний баланс" взуттєвої галузі Франції. Це також продукт однієї з подібних організацій - Федерації взуття Франції

<br />
<iframe height="480" src="http://bit.ly/ChussureFrance2014_2015" width="590"></iframe>

Короткий огляд французького ринку нижньої жіночої білизни (англ.)

Ось таку інтимну інформацію про француженок я накопав. Комусь та знадобиться :)

French Market Undressed from Rinaldo Stefanutto

Латвійці почали обирати українські продукти замість російських

Латвійці почали обирати українські продукти замість російських, — експерт

Опубліковано 05/02/2016
Категорія: Дiaспора
Марічка Паплаускайте

Наслідки російської агресії на Донбасі змусили латвійців перейти на українські товари та навіть окремі послуги. Про це повідомив радник торгового дому «Україна» Яніс Мартиниш Скуя, пише «Преса України».

Гаряча лінія щодо режиму вільної торгівлі Україна-ЄС

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

1 hr · Kyiv · 

Проблеми з постачанням до ЄС? Питання щодо умов імпорту? Зателефонуйте нам! 

З 1 січня 2016 року розпочала функціонувати зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Це безліч нових можливостей для бізнесу, а ми зі своєї сторони прагнемо всіляко посприяти та допомогти. Наразі до нас надходить багато звернень від виробників та імпортерів з проханнями пояснити ті чи інші аспекти режиму ЗВТ з ЄС. Для того, щоб бути максимально корисними, ми перевели роботу нашої гарячої лінії на щоденну основу. Зателефонувавши, можна отримати будь-які роз’яснення про умови доступу товарів на ринки сторін у рамках режиму вільної торгівлі Україна – ЄС.

Телефон: +38 (044) 596-67-05

Графік роботи: щоденно з 14:00 до 17:00.

Також звернення можна надсилати на адресу електронної пошти: meconomy@me.gov.ua

‪#‎UAtrade‬ ‪#‎DCFTA‬

До уваги агроекспортерів: як користуватися тарифними квотами ЄС

Як користуватися тарифними квотами. Короткий путівник для бізнесу

Наталія Микольська, торговий представник України, для ЄвроПравди _ Вівторок, 26 січня 2016, 16:04

Версія для друкуКоментарі

Про квоти, в рамках яких буде відбуватися експорт до ЄС певних товарів, чули всі. Але, на превеликий жаль, не всі розуміють суть цього механізму. Хотілось би розповісти, що це таке.

Щодо окремих найбільш чутливих для сторін товарів Україна та ЄС домовилися про безмитний доступ в рамках тарифних квот.

При цьому не йдеться про обмеження обсягів імпорту (це найпоширеніший міф щодо положень Угоди про асоціацію), а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими самими умовами, які діють для України сьогодні.

Що таке тарифні квоти?

Відповідно до правил СОТ розрізняють "квоти" та "тарифні квоти".

Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов'язаний із кількістю товару, при якій задана кількість товарів може бути імпортована за "пільговою" (тобто нижчою) ставкою мита протягом певного періоду ("ставка мита в межах квоти").

Після того, як обсяг тарифної квоти було заповнено, можна продовжувати імпортувати продукт без обмежень, але платити вищу тарифну ставку ("ставка мита поза квотою").

Як правило, це ставка за режимом найбільшого сприяння (РНБ, MFN) або генералізованою системою преференцій (GSP, GSP+).

Іншими словами, можна імпортувати будь-яку кількість продукту, заплативши поза квотою інший рівень тарифу.

У випадку вільної торгівлі між Україною та ЄС, це, відповідно, 0% – у межах квоти, та ставка мита згідно з митним тарифом ЄС – для обсягу товару, який перевищує домовлені обсяги.

Експорт яких товарів відбуватиметься в рамках тарифних квот?

Встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів.

Причому за деякими видами встановлено додаткові обсяги (яловичина, свинина, баранина, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний та яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни тощо).

В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для трьох видів товарів та передбачила додаткові обсяги для двох (свинина; м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці; цукор).

Повний перелік товарів, які підлягають квотуванню із зазначенням кодів товарної номенклатури ЄС, а також обсягами для увезення зі ставкою увізного мита 0%, визначений у доповненні до Додатка І-А розділу IV Угоди про асоціацію. З текстом доповнення можна ознайомитись на сайті Кабінету міністрів України.

Отже, запровадження тарифних квот означає, що окремі українські товари постачатимуться до ЄС у певних обсягах без справляння увізних мит.

При цьому йдеться не про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діють для України сьогодні.

Як відбувається адміністрування тарифних квот в Україні?

Адміністрування тарифних квот для імпорту в Україну свинини, м'яса птиці та цукру відбуватиметься за принципом "перший прийшов – перший обслуговується".

Порядок контролю за розподілом тарифної квоти затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203. А інформація про поточні залишки тарифних квот доступна на сайті Державної фіскальної служби України.

Як відбувається адміністрування тарифних квот в ЄС?

Адміністрування тарифних квот ЄС здійснюватиметься відповідно до статей 308а, 308b і 308c Регламенту (ЄЕС) № 2454/93, що встановлює правила для реалізації Митного кодексу Співтовариства (додаток 5), та статті 184 Регламенту (ЄС) № 1308/2013 (додаток 6).

Відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами:

-       "перший прийшов – перший обслуговується" та

-       через систему імпортних ліцензій.

Як діє принцип "перший прийшов – перший обслуговується"?

Ця система діятиме для таких товарів, як ячмінна крупа та борошно; зерно зернових злаків, оброблене іншими способами; продукти переробки солоду та крохмалю; оброблена продукція з молочних вершків; виноградний та яблучний соки; продукція з обробленого молока; баранина; оброблена продукція із зернових; оброблені томати; солод та пшенична клейковина; цукрова кукурудза; гриби (основна та додаткова); інший цукор; оброблена продукція із цукру; цукрові сиропи; висівки, відходи та залишки; цукор; харчові продукти; овес; сигари та цигарки; часник; манітол сорбіту; крохмаль; оброблений крохмаль; мед; оброблена продукція з масла; етанол.

Адміністрування тарифних квот здійснюється Генеральним директоратом з питань оподаткування Європейської комісії незалежно від місця ввезення товарів до ЄС.

Оформлення ввезення товару в рамках тарифної квоти відбувається залежно від наявності невикористаного залишку відповідної квоти на момент подачі супровідних документів.

Причому першим оформлюється той товар, супровідні документи до якого надійшли першими.

Митні органи держав-членів ЄС через Єврокомісію списують обсяги поставок з відповідної тарифної квоти. Залишки обсягів квот публікуються в онлайн-режимі на сайті Генерального директорату Європейської комісії "Оподаткування та Митний союз".

Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?

Інформація про поточні залишки тарифних квот, які управляються на основі принципу "перший прийшов - перший обслуговується", доступна в режимі онлайн на відповідному порталі Служби підтримки експорту.

База даних для тарифних квот на веб-сайті відображає баланс за кожною тарифною квотою, які застосовують у даному році, а також минулого року. Сайт також містить деякі інші важливі відомості, зокрема, дату вичерпання конкретної тарифної квоти. Ця інформація постійно змінюється в результаті щоденних операцій.

Інформація коригується ввечері кожного робочого дня і залишається незмінною до вечора наступного робочого дня.

Як відбувається адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?

Така система діятиме для таких товарів, як м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці (основна та додаткова); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти; пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули; яйця та альбуміни (основна та додаткова); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; свинина (основна та додаткова); ячмінь, ячмінне борошно та гранули; вершкове масло та молочні пасти; яловичина; сухе молоко.

Тарифні квоти віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство і розвиток сільських районів, і їх адміністрування здійснюватиметься через систему імпортних ліцензій. Різні регламенти ЄС містять конкретні положення щодо управління тарифними квотами (в цьому випадку будуть використовуватись положення статті 184 Регламенту (ЄС) № 1308/2013).

Управління тарифними квотами здійснюється компетентними органами ЄС на запит імпортера держави-члена ЄС.

Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської комісії "Аграрні питання та розвиток сільської місцевості". При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.

Детальні процедури ліцензування у рамках використання тарифних квот для яловичини, свинини, м'яса свійської птиці, яєць та альбумінів, молочної продукції, зернових встановлюють шість імплементаційних регламентів ЄК. Зокрема, вони визначають:

-        відкриття та управління тарифними квотами;

-        подання заявки на отримання імпортної ліцензії та її використання;

-        взаємодію держав-членів ЄС та ЄК з питань постачання товарів в рамках тарифних квот.

Для кожного типу товару, преференційне постачання якого здійснюватиметься із використанням імпортних ліцензій, імплементаційні регламенти містять певні часові та кількісні норми, однак загальний алгоритм та умови складаються з таких основних елементів:

-        подання заявок та отримання імпортних ліцензій здійснюватиметься суб’єктами господарювання держав-членів ЄС, що виступатимуть імпортерами у рамках договірних відносин з українськими експортерами;

-        стягування страхових внесків при отриманні ліцензії (у ряді випадків, додатково – при отриманні права на здобуття ліцензії).

Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.

Використання тарифних квот у 2014-2015 роках

Які ще є можливості експорту до ЄС?

Ще хотілося б зазначити, що по окремих товарах, щодо яких у двосторонній торгівлі домовлено про тарифні квоти, є можливість експорту також і в рамках глобальних квот СОТ, якими Україна як член СОТ також може скористатися на загальних підставах, конкуруючи з іншими членами СОТ.

Крім того, щодо окремих видів зернових імплементаційними регламентами ЄК наразі встановлені нульові ставки увізного мита.

Інформацію щодо діючих ставок увізного мита ЄС та можливостей експорту можна отримати на таких ресурсах:

-       щодо ставок увізних мит ЄС та інших умов експорту до держав-членів ЄС – Офіційний інтернет-ресурс Європейської комісії; 

-       служба підтримки експорту ЄС, безкоштовна база даних "Умови експорту до ЄС"(російською мовою); 

-       офіційний сайт законодавства Європейського Союзу.

Автор: Наталія Микольська,

торговий представник України,

заступник міністра економрозвитку та торгівлі

Джерело інформації: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/01/26/7043904/

Must read: "Атлант розправив плечі"

Зневага і презирство до грошей культивувалися у радянській ментальності десятиліттями. Наслідком цього стало не лише недружнє ставлення суспільства до підприємництва, але і комплекси у тому, що стосується заробітку грошей. Як це не дивно, я сам не є тому виключенням :) Тому, власне, і почав читати цю книгу. Коли читаєш, з'являється сильне бажання заробити БАГАТО грошей :))) Безсумнівно, філософія бізнесу та підприємництва, що викладаєтьсу у цій книзі, справила великий вплив на формування світогляду підприємницького класу у Сполучених Штатах.