Украинским предпринимателям сейчас разъясняют, что теперь они имеют право на равных бороться за свою долю на рынке с европейскими концернами. Но многие, кажется, начали понимать: это не право. Это теперь обязанность.
Время летит неумолимо. Первого января на Украину приходят новые реалии. Европейские. Те, к которым так стремились всем Майданом. И, соответственно, для украинского бизнеса заканчивается "светлая полоса". Ну та, которая до сих пор казалась светлой. За полгода предоставленного Брюсселем "льготного периода" бизнесмены незалежной так и не сумели обосноваться на европейском рынке. Даже приблизиться к нему не смогли. А теперь получат жесткую конкуренцию еще и у себя дома. Это украинским товарам, чтобы пробиться в ЕС, нужно проходить европейскую сертификацию. Европейским товарам попасть на Украину не просто легче – для них вообще никаких барьеров теперь не будет.
Чтобы хоть как-то поддержать моральный дух приунывших украинских предпринимателей, в Киеве перед самым Новым годом выпустили инструкцию, как стать богатым и счастливым. Один из авторов брошюры "Как выйти на рынки ЕС в условиях свободной торговли" – бывший эксперт представительства Евросоюза на Украине Олег Мирошниченко – рассказал, что в пособии есть все для успешного вхождения на европейский рынок. А именно: правила сертификации товаров, принятые в Европе приемы подбора контрагентов, даже адреса и телефоны специализированных органов Евросоюза. Дескать, если будут проблемы – позвоните, и вам все объяснят.
Тираж брошюры весьма скромен – судя по всему, основной массе украинских предпринимателей все и так уже ясно. Их сейчас учат жить все, кому не лень. Только материально помочь некому. Тот же Олег Мирошниченко в течение всего лета выступал на семинарах и конференциях, рассказывая слушателям о том, как успешно вести бизнес в ЕС. То есть, сам он в ситуацию вполне вписался. Но ученики его успехами в Европе почему-то пока не блещут.
А ведь кто только их ни наставлял на путь истинный. Например, бывший совладелец "Евросети" Евгений Чичваркин провел в Киеве целую серию мастер-классов. За вход брал символические 500 долларов. Желающих было хоть отбавляй. Правда, параллельно с преподавательской деятельностью лектор, как говорят, сам вел переговоры на предмет получения трудоустройства на Украине. Желательно в кабинете министров. Очень хотел координировать экономические реформы. Странно, что пока не получилось. Все-таки Чичваркин – не кто-нибудь, он даже как-то попал в список "9 самых необычных российских бизнесменов – сумасбродов и чудаков" (по версии русской версии Forbes). Поэтому, казалось бы, шансы поработать под руководством Яценюка у него неплохие. Но, может быть, все еще впереди.
А украинские предприниматели тем временем продолжают поиски человека, который сможет все-таки разъяснить: как им быть дальше. О том, как им выкинуть с европейского рынка европейских же конкурентов речь все-таки, наверное, не идет. Самое время понять другое: как удержать свое место на родном, украинском рынке. И возможно ли такое в принципе.
З 1-го січня 2016 року повноцінно запрацювала зона вільної торгівлі з ЄС. Ми поспілкувалися з ключовими експертами в цій сфері – українськими та європейськими посадовцями, юристами, людьми бізнесу, щоб зрозуміти про неї базові речі.
Чому не буде різких змін. – Справді, з 1 січня почала працювати зона вільної торгівлі з ЄС. Але тут треба розуміти дві речі. По-перше, свій ринок передусім відкриває Україна. Бо ЄС відкрив свій ринок для нас давно – ще у квітні 2014 року. Тоді він запровадив «автономні преференції» для української продукції. Вони означали, що ЄС почав виконувати свою частину угоди про вільну торгівлю ще тоді. Для України тоді дали невеликий тайм-аут, який зараз закінчився.
По-друге, коли ми говоримо про український ринок для європейської продукції, то слово «відкриває» – занадто сильне. Так, бар'єрів для європейської продукції буде менше. Але їх і так було небагато: українські мита були досить низькими. Особливо, на промислову продукцію. Тобто здешевлення європейської продукції буде, – але воно не буде радикальним.
Чому це добре для «простих громадян». – Є речі на поверхні, і вони пов'язані з цінами. Уявіть собі, що ви хочете купити французьких сирів чи італійських макаронів. За них ви платитимете менше. Але максимум на 10%, і то з перехідним періодом. Тому порівняно зі стрибком цін під час девальвації, нинішнє зниження буде дуже скромним. – Але тут важливі глибші речі. Для європейської продукції діють досить високі стандарти і норми. Як для тієї, що продається всередині ЄС, так і для тієї, що експортується. «Правила ЄС передусім захищають споживачів», - говорить Жослен Гітон з Представництва ЄС. Україна ж, у рамках зони вільної торгівлі з ЄС, до цих правил наближатиметься. Тобто високі стандарти ЄС поступово діятимуть і всередині українського ринку. І це точно добре для нас.
Чому це добре для виробників. – Уявіть, що ви працюєте на підприємстві, яке використовує обладнання з ЄС. Ви точно будете у виграші. Мита на ваші імпортовані станки опускаються, обладнання дешевшає, а значить процес вашого виробництва дешевшає теж.
«Багато українських виробництв працюють у переробці, вони імпортують обладнання та сировину, а потім експортують свою продукцію», - говорить Тарас Качка, експерт з права ЄС. Ці виробники будуть у плюсі. «Мита – це ніби додаткові податки. Скасування мит є, де-факто, зменшенням податкового навантаження», - додає він.
Чому це може бути погано. – Вільна торгівля з ЄС також несе і небезпеки. Одна з них – більша конкуренція на українському ринку. Комусь з українських компаній може бути від цього гірше. Інший ризик – що нові норми, що йдуть від ЄС, можуть «упасти» на непідготовлений український ґрунт, де будь-яка регуляція – це додаткова бюрократія, а значить корупція. Третя небезпека: в російській «гібридній війні» проти України торгівельна війна грає важливу роль. – Але за кожною цією небезпекою може бути можливість. Від більшої конкуренції буде краще споживачам, тобто нам з вами. Нові норми ЄС, якщо їх правильно застосувати, зменшать бюрократичний вантаж для експортерів (про це нижче). А російська торгівельна війна має призвести до переорієнтації на інші ринки.
Що таке квоти. – На деякі види продукції, передусім аграрної, Угода про асоціацію встановлює квоти. Часто думають, що це обмеження експорту. Насправді ні. Обсяг квоти стосується експорту без мита, а не експорту як такого. «До певної межі Україна може експортувати без мита, duty-free; за цими межами Україна може продовжувати експортувати, але на цю продукцію треба буде вже сплачувати мито», - говорить Жослен Гітон з Представництва ЄС. Тобто якщо квота на експорт пшениці – 1 мільйон тон, це означає, що 1 мільйон ми експортуємо без мита, а далі – з митом.
Чому вплив Росії зменшується. – Кремль досить болісно реагує, коли Україна налагоджує зв'язки з Заходом. З 1-го січня росіяни наклали ембарго на українську аграрну продукцію та спробували вивести Україну з угоди про вільну торгівлю з СНД. – Наша аграрна продукція і справді колись дуже залежала від російського ринку. Але вже відбувається переорієнтація. Візьміть молоко: обмеження почалися ще з 2013 року, але вже вдається переорієнтовувати виробництво на інші ринки, європейські та азійські.
«ЄС ухвалив рішення, які дозволяють відкрити європейський ринок молока для української продукції», - говорить Тарас Качка, експерт з права ЄС. «Наші виробники молочної продукції можуть активно почати продавати свою продукцію в ЄС за 2-3 місяці».
«Російський ринок молочної продукції ми втратили вже понад рік тому», - продовжує він. «Зараз, натомість, Україна вже активно працює на ринку Китаю. Зокрема, завдяки тому, що є прогрес в оцінці якості молочної продукції з боку ЄС».
Чому це добре для міжнародної торгівлі України. – Зверніть увагу: той факт, що Україна отримала позитивні перспективи експорту свого молока в ЄС, відкриває для нас ринок… Китаю. Чому? Бо ЄС-івський ринок вважається одним із найбільш якісних. І, якщо він впускає до себе Україну, значить всі інші ринки теж можуть пускати до себе. Тобто вихід на ринок ЄС – це крок до великої глобалізації української торгівлі. І це дуже важливо.
Чому експорт в ЄС упав у 2015 році. – Попри те, що ЄС створив сприятливі умови для нас, у 2015 році український експорт до ЄС обвалився. Головна причина – падіння економіки і війна на сході. Але також – валютні обмеження, накладені Нацбанком для зупинки девальвації. Через них експортерам та імпортером стало значно складніше купувати/продавати валюту. І це вдарило по всій міжнародній торгівлі. – Зараз ці обмеження знімають, тому є сподівання на зростання торгівлі. Водночас частка ЄС у торгівельному балансі України значно зросла. І інтрига 2016 року – чи зростатиме торгівля з ЄС також в абсолютних цифрах, - говорить Тарас Качка.
Що буде зі стандартами продукції. – Треба зрозуміти одну базову відмінність радянської системи технічних стандартів від європейської. Радянська система ГОСТів контролювала і регламентувала все. Європейська система контролює передусім безпечність продукції для життя та здоров'я людей. Вимоги до безпечності суворіші – але все, що за її межами, є простором для свободи. На відміну від радянських ГОСТів, європейські стандарти не є обов'язковими, - говорить Дмитро Луценко, експерт з питань стандартизації. Вони дають багато простору для інновацій.
Якщо система технічних стандартів побудована погано, вона створює багато безглуздих бар'єрів у торгівлі. А за ці бар'єри платять споживачі. «Одним із таких безглуздих бар'єрів є сертифікація нових автомобілів», - говорить Макс Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. Донедавна новий німецький «Мерседес», перетинаючи український кордон, мав пройти ще українську сертифікацію, що збільшувало його вартість ще на кілька тисяч гривень. Зараз цей бар'єр нарешті знято. І вони будуть зніматися в інших сферах.
Чи визнаватиме Європа наші стандарти. – Мета зони вільної торгівлі з ЄС – не лише зняти мита чи кількісні обмеження торгівлі, а й зняти те, що називається магічним словом «технічні бар'єри». Що таке технічний бар'єр? – Це коли ви експортуєте чайник, на який мито – 0%, а вам кажуть, що цей чайник не відповідає технічним нормам ЄС, а тому його не можна експортувати.
Експортуючи до ЄС, український виробник все ще стикається з подібними бар'єрами. Спочатку він має сертифікувати продукцію відповідно до українських норм. Потім – відповідно до європейських. І для малих і середніх підприємств ця додаткова європейська сертифікація є інколи непідйомною.
Яка мета України в цьому процесі? – Підписувати з ЄС так звані Угоди ACAA, тобто угоди про оцінку відповідності та визнання промислових товарів у різних сферах. Що вони даватимуть? – Визнання нашої системи стандартизації у ЄС. Саме до цього Україна рухатиметься 2016-го року.
«Коли підписується така угода, це означає, що європейці визнають українську систему регулювання в цій сфері», - говорить Нефьодов. «Ви зможете виробляти чайник в Україні, будете ставити на нього значок CE – і експортувати в ЄС».
Для цього вже багато чого зроблено. Українське законодавство щодо технічного регулювання гармонізовано з ЄС-івським. У 3-х з 4-х ключових сфер ухвалені технічні регламенти. Зараз потрібно гармонізувати базу стандартів, зокрема скасувати ті стандарти, які несумісні з європейськими. Потім - побудувати системи акредитованих лабораторій, які видаватимуть сертифікати відповідності вашої продукції цим стандартам.
Щойно таку систему побудовано, можна укладати з ЄС угоди ACAA в цій сфері. «Після цього Україна може користуватися вигодами безбар'єрної торгівлі з ЄС», - говорить Нефьодов. Він обіцяє в 2016-му році почати укладати такі угоди з Євросоюзом.
Де бізнесу шукати інформацію. – Якщо ви хочете експортувати в ЄС, інформації для вас дуже багато.
Ось кілька ключових сайтів:
1) EU Export HelpDesk – дозволить дізнатися, якими є обов’язкові вимоги для експорту в ЄС. Вводите код митної класифікації свого товару та країну, в яку ви експортуєте – і отримуєте повний набір вимог.
2) TradeMap: дозволить вам вивчити цільові ринки всіх 28-и країн ЄС, зрозуміти ключову статистику, обсяги імпорту та експорту, хто де що продає.
3) StandardsMap – дасть вам інформацію по технічних стандартах та сертифікатах, які вимагаються від вашого товару – як від державних інституцій, так і від приватних клієнтів (супермаркетів, трейдерів і т.д.)
4) EuroPages – рай для пошуку партнерів. На бізнесовому жаргоні – це сайт B2B, тобто де бізнес знайомиться з бізнесом. Містить інформацію про величезну кількість компаній, за галузями та країнами. Тут можна шукати і партнерів, і конкурентів.
Більше про ці та інші ресурси – в кількох посібниках для бізнесу, які доступні безкоштовно онлайн: «Як вийти на ринки ЄС» (група авторів) та «Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу» (Олег Мирошніченко).
Що треба знати, шукаючи партнерів. – Перш ніж шукати партнерів, треба зрозуміти, яку цінність ви можете їм запропонувати. Чим ви можете бути їм корисні, як ви можете їм допомогти своєю продукцією чи своїми рішеннями.
«Не все, що я виробляю, може продаватися», - говорить Інна Сосновська з компанії STRATEGIC. «Продаватися буде цінність, а не просто товар». «Якщо ви продаєте меблі, то ваш конкурентоздатний продукт - це не просто меблі, не просто фізика продукту. Це також набір сервісних речей, це супровід, це логістика, дизайн, індивідуальний підхід, це спосіб оплати тощо».
«Ставте питання, як саме ви, як українська компанія, можете розвивати свого потенційного клієнта», - говорить Сосновська.
Що робить ЄС, щоб допомогти. – У 2016-му році Євросоюз планує відкрити низку консультаційних центрів по Україні, які допоможуть краще користуватися перевагами вільної торгівлі, говорить Ніколас Бердж з Представництва ЄС. Крім того, він працюватиме з Європейським інвестиційним банком для того, щоб український бізнес мав кращий доступ до кредитування.
Чому все залежить від нас. - Але хоч як нам хтось допомагає чи заважає, все залежить передусім від нас. І головним чином – від здатності бізнесу працювати на нових ринках, мислити по-новому, бути нестандартним, та мати відповідь на питання, яку цінність він може запропонувати сучасному світу.
Во-первых, определим о чем речь. Мы не говорим о продуктах с какими-то абсолютно уникальными характеристиками, как например в немецких Mittelstand. Также пропустим нестандартные продукты, произведения искусства итп и тему брэндинга.
Стандартная ситуация — это украинская фирма, что производит продукт «A», (типично в сегменте В2В или ритейл). Продукт «А» не слишком простой и не слишком сложный и может производиться +- на уровне ‘европейского качества’. По ценам, продукт «А» на 20%-30% дешевле, чем европейские производители и на уровне, или немного дороже, чем Китай.
Коли? 28 січня з 10 ранку до 14.30 (передбачена півгодинна кава-брейк)
Де? Полтавська ТПП (вул. Автобазівська 7)
Хто проводитиме?Олег Мирошніченко, консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки, відібраний тренер Агентства США з міжнародного розвитку в Україні (2015) Про що? Про все, що необхідно знати для розбудови експорту, як стратегічного напрямку розвитку бізнесу. Детальний зміст семінару можна подивитися тут http://export-ua.blogspot.com/p/blog-page_5.html
Хто може приймати участь? усі бажаючи з Полтави та з інших регіонів України
Ціна участі? безкоштовно (завдяки підтримці Посольства Великобританії в Україні)
Як зареєструватися?подати заявку у відділ зовнішньоекономічної діяльності, інновацій та інвестицій Полтавської ТПП: тел./факс: (0532) 50 50 88, expertzez@tpp.pl.ua, контактна особа: Карпенко Ірина Сергіївна
Проведення цього семінару стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту “Building Capacity for More Effective Communication to Business in Ukraine on the Benefits of the Association Agreement and DCFTA with the European Union” який виконує CTA Economic & Export Analysts Ltd. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
Новий розділ на блозі: бізнес-пропозиції з ЄС
У новому розділі я виклав запит на закупівлю гречки від знайомого французького підприємця. В разі надходження нових бізнес-пропозицій для українських експортерів я також буду розміщувати їх. Перейти до розділу "Бізнес-пропозиції з ЄС"
Instagram є чудовим інструментом, що дозволяє передавати емоції та враження через фотографії свого продукту і навіть своїх послуг. Це може стати вагомим фактором продажів, що підштовхне продажі вашого товару/послуги як на внутрішньому ринку, так і за кордоном. Особливо цінним Instagram може виявитися для представників творчих індустрій, моди, виробів handmade. Подивіться це відео від "Бизнес Молодость" і "приміряйте на себе" нові можливості, що пропонуються цією платформою, яка спеціалізується на фотографіях.
Кілька інтерв'ю на Громадському на тему зони вільної торгівлі з ЄС, нових можливостей та нових викликів для українського бізнесу (від Тараса Качки, Інни Сосновської, Олега Мирошніченка). Дивіться програму з 8 хв 30 сек.
Великою проблемою українських виробників є низька якість наших комунікацій і низька комунікативна активність, — Олег Мірошниченко
1 січня почала діяти угода між Україною та Європейським союзом щодо зони вільної торгівлі. Ситуацію коментує гість студії бізнес-консультант з експорту і виходу на європейські ринки, автор «Базового посібника з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки ЄС» Олег Мірошниченко, який з 2010 до 2013 року працював у представництві Євросоюзу в Україні.
Тетяна Трощинська: Пане Олеже, як угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС позначатиметься на звичайному підприємстві, яке хотіло б вийти на європейський ринок?
Оточуйте себе лідерами та візіонерами, найбільш успішними і динамічними людьми - тими, на кого рівняється не просто національна, але і світова галузь моди - це допоможе вам рухатися уперед швидше і досягати амбітних цілей. Дивіться серію ексклюзивних інтерв’ю з найвідомишими людьми-брендами, людьми-візіонерами
