Юрій Панченко, Європейська правда _ П'ятниця, 29 липня 2016, 14:50
Стереотипна картина української компанії, що експортує в ЄС, виглядає
так: це великий бізнес (мовляв, хто ж інакше освоїться на незнайомому
ринку!), який виробляє продукцію з низькою доданою вартістю. Як правило,
сировинний експортер. А головне – нібито це лише компанії, здатні
конкурувати тільки за рахунок низької ціни.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі України звертається до асоціацій, підприємств, організацій, установ - усіх інституцій, що задіяні у розвитку торгівлі з проханням долучитися до проведення он-лайн опитування.
Опитування проводиться у рамках роботи над Дорожньою картою стратегічного розвитку торгівлі та плану першочергових дій. У цій роботі Мінекономрозвитку допомагають експерти Міжнародного торговельного центру (спільної агенції ООН та СОТ).
Прошу представників інституцій розвитку торгівлі активно долучатися до заповнення опитувальника англійською (пріоритетна мова) https://goo.gl/forms/rMW3GEZ8acLk0XNs2 або українською мовою https://goo.gl/forms/MtHecvDnY8twIsqs1. Прошу також поширювати це повідомлення серед усіх зацікавлених сторін з метою збору більшої кількості інформації.
Активна участь у опитуванні установ та організацій, які задіяні у сприянні українського експорту підвищить ефективність та якість Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі.
Трагедія Рана Плаза ... Рана Плаза була промисловою будівлею у місті Савар, Бангладеш. На чотирьох незаконно добудованих верхніх поверхах чотириповерхової будівлі розташовувалися п'ять швейних фабрик. Будівля перебувала в аварійному стані і використовувалася навіть попри застереження і протести працівників. У квітні 2013 року вона обвалилася, поховавши під собою понад 1 000 загиблих.
На той час Бангладеш вже встиг стати другим світовим експортером одягу - чи не в першу чергу завдяки надзвичайно низькій вартості людської праці - переважна більшість працівників швейних фабрик отримує зарплатню порядка 25 центів на годину, що складає 4 долари за восьмигодинну робочу зміну. У Бангладеш шили одяг як топові світові бренди, так і найбільші світові мережи супермаркетів. Трагедія Рана Плаза стала шоковим ударом для багатьох з них. Не тому, що вони не знали в яких умовах працюють швеї, а тому, що той негативний розголос, який пройшов у медіа, досить боляче вдарив по продажах компаній, що не проводили достатній етичний аудит своїх постачальників.
Сьогодні вже ні у кого не викликає подиву те, що великі міжнародні покупці з високою репутацією висувають до постачальників високі вимоги щодо сталості. Такі вимоги виявляються головно за двома напрямками:
1. Безпека та належні умови (оплати) праці працівників
2. Проходження екологічної сертифікації (наприклад Ecolabel)
Представляю вашій увазі телестрічку-журналістське розслідування канадського каналу CBC News стосовно низьких цін на одяг у британських супермаркетах, причин цього і стану галузі одягу, а також ситуації з правами робітників у Бангладеш. Подібні стрічки досить сильно впливають на громадську думку у розвинених країнах. Достатньо сказати, що ця робота отримала International Emmy® Award у розділі програм про поточні справи у 2014 році.
Гід 2013 року дає можливість дізнатися про обов'язкові вимоги до меблів на федеральному рівні та рівні окремих штатів, про добровільні вимоги та національні органи тестування і сертифікації у США.
Представляю вашій увазі доступний та якісний посібник з планування для МСП сектору деревообробки від USDA. В документі розписані усі класичні кроки побудови зрілого та добре структурованого і керованого бізнесу - з акцентом на сектор деревообробки. Документ датується 2005 роком, але я не думаю, що з тих пір у класичних елементах бізнес планування відбулися революційні зміни. Якщо ж вам потрібна остання версія, прошу на Amazon.
Застарілий документ (2006 року). Тим не менше, з огляду на його величину і ступінь деталізації, а також на інституції залучені до дослідження (University of California Agricultural Issues Center and UC Davis, Center for Chinese Agricultural Policy) напевно там усе ж може бути багато цікавої інформації для тих, хто займається дослідженнями ринків. Достатньо пройтися очима по таблиці змісту на с.2 щоб переконатися у цьому!
25 серпня 2016 року о 14.30 год. у
конференц-залі готельно-розважального комплексу “AVALON” (м. Тернопіль,
вул. С.Бандери, 2) відбудеться семінар на тему: "Сприяння торгівлі:
нові можливості ринків".
Програма заходу нижче. Будь-ласка, приходьте! Зареєструватися можна одразу на місці. Участь безкоштовна.
Постачальник і покупець - конкуренти за прибуток чи спільники? Як їм порозумітися? Які "прийомчики" можуть використовувати покупці, щоб відстояти свої права у стосунках з продавцями? Омід, власник компанії "Purchasing Advantage" щедро ділиться своїм 18-річним досвідом роботи у Intel Corp, де він дійшов до позиції керівника глобальних корпоративних закупівель. У своєму виступі Омід відкриває багато секретів та дуже практичних порад того, як закупівельникам більш професійно проводити закупки, вести переговори та укладати контракти.
Для чого нам це відео? Практично усі експортери є постачальниками. І для того, щоб "грати" з покупцями, вести з ними переговори і загалом краще розуміти їхні мотиви і мотивації, необхідно вчитися дивитися на себе їхніми очима ...
Короткий ролик-міркування на тему експортної стратегії та експортної мотивації. Трішки попахує пропагандою, але нехай буде так :)
Маєте питання по експорту та інтернаціоналізації? Наштовхнулися на цікаве відео або текстові матеріали по цій темі і готові поділитися цим багатством? Напишіть мені на oleh.myroshnichenko@gmail.com.
Офіс з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі запрошує Вас прийняти участь у торговельній місії до Республіки Польща.
Запланований час проведення місії – жовтень-листопад 2016 року. Більш детальну інформацію щодо дат проведення місії буде надано пізніше.
У рамках підготовки до місії запрошуємо Вас до співпраці для формування української бізнес-делегації, попереднього аналізу ринкових можливостей, організації відповідних В2В-зустрічей.
Для підготовки місії, заповніть, будь ласка, анкету учасника за посиланням goo.gl/vph30k
Під час місії заплановано проведення В2В-зустрічей між представниками українського бізнесу і польськими дистрибюторами, дилерами, профільними асоціаціями, роздрібними мережами, галузевими експертами, профільними відомствами і іншими представниками ділових та політичних кіл.
Попередня програма місії охоплює наступні сектори: • Меблева промисловість; • Легка промисловість; • Інформаційні технології; • Харчова промисловість. Детальна програма у процесі розробки і буде надана пізніше.
Якщо вас цікавить експорт до Німеччини у сегменті B2B, варто знайомитися з тим, як функціонують окремі галузі-споживачі вашої продукції на німецькому ринку. Сектор суднобудування є дуже містким за переліком потреб! Тому багато українських виробників можуть спробувати себе у якості постачальників кораблебудівельних компаній. Але, як завжди, недостатньо просто прийти і сказати, які ви класні. Необхідно зрозуміти галузь, компанію і запропонувати їм продукт, що зможе вирішити їхні потреби. І тут без ознайомлення з ринком не обійтися. Ця якісна публікація від ОБСЄ зможе вам допомогти у ознайомленні з німецьким суднобудуванням.
Уважно перегляньте це відео - особливо, якщо ви займаєтеся бізнесом у сфері промислового виробництва. Вік прогресивної автоматизації добігає кінця. Йому на зміну приходить ера цифрових підприємств, які органічно інтегрують автоматизацію та програмне забезпечення для управління процесами і взаємодії з зовнішніми системами (логістика, закупки, збут тощо). У "нетрях" цифрових підприємств обертатиметься надзвичайна кількість даних, що впливатимуть на бізнес-процеси в режимі реального часу. Це означає, що будуть "розумні" станки, "розумні" деталі, "розумна" сировина, "розумний" транспорт і так далі.
Маєте питання по експорту та інтернаціоналізації? Наштовхнулися на цікаве відео або текстові матеріали по цій темі і готові поділитися цим багатством? Напишітьмені на oleh.myroshnichenko@gmail.com.
